Бідняк, -ка, м. Бѣднякъ, неимущій человѣкъ. А потім бачиш: той бідняк, хто його знає коли й як, землі накупить, хазяйнує.
Довгана́стий, -а, -е. = Довгастий.
Залі́зко, -ка, с. Утюгъ. Одна насилу володіла руками, прасуючи залізком мушлинову сукню.
Їда, -ди, ж. = їжа. Хліб та вода, то козацька їда. Той його гостит їдами, питєм.
Охабляти, -бля́ю, -єш, сов. в. охабити, -блю, -биш, гл.
1) Оставлять, оставить. Мене-с охабив фраіречку першу.
2) Портить, испортить.
Помарнити, -ню, -ниш, гл. — кого. Уничтожить кого.
Просмердітися, -джуся, -дишся, гл. Провоняться. Ся просмердів світ.
Різочка, -ки, ж.
1) Ум. отъ різка. Взяв різочку і бє того ужа.
2) Черенокъ, прививокъ. Употр. какъ ласкательное: Донько, моя різочко!
Скошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. скоситися, -шуся, -сишся, гл.
1) Скашиваться, быть скошеннымъ косою.
2) Перекашиваться, перекоситься, скашиваться, дѣлаться, сдѣлаться косымъ.
3) Только сов. в. ? Свихнуться, сойти съ ума. Ти зовсім скосилася! — з серцем промовила дядина.
Трудитися, -джу́ся, -дишся, гл. Трудиться, работать. Хто трудиться, той не журиться.
