Вибутиляти, -ляю, -єш, гл. Дать толстый трубчатый стебель (о лукѣ). Цибуля вибутиляла.
Застава́ти, застаю́, -єш, сов. в. заста́ти, -ста́ну, -неш, гл. Заставать, застать. Буду бігти, коня гнати, щоб дівку застати. Іди, корови дій, що від батька нагнала. — Я ті подою, що в тебе застала.
Затемперува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Очинить перо.
Неофит, -та, м. Неофитъ. Не неофит новий, а апостол великого Христового слова.
Огласити, -ся. Cм. оглашати, -ся.
Ростаскати Cм. ростаскувати.
Соняшниця, -ці, ж. чаще мн.: соняшниці. Спазматическія боли въ животѣ.
Спідка, -ки, ж.
1) Изнанка. Спідка добра, а верх подраний.
2) Основаніе.
3) Корка нижняя у хлѣба. Взяла паляницю, постукала, поклала щиколотками під спідку. Скоріше вибрав на тарілку, ввесь коровай на мир роздав; а музикантам тілько спідку.
4) Дно большой лодки (дуба).
5) мн. Варежки въ кожаныхъ рукавицахъ.
Уклеювати, -ле́юю, -єш, сов. в. уклеїти, уклею, -їш, гл. Вклеивать, вклеить.
Шаленець, -нця, м. Безумецъ.
