Драгу́ля, -лі, ж. Въ загадкѣ: лошадь. Хороша драгуля біжить як куля.
Загоря́нин, -на, м. Живущій за горой.
Зчарувати, -рую, -єш, гл. Околдовать. Треба брата зчарувати. Вона ж мене зчарувала.
Каштан, -на, м.
1) Каштанъ. Fagus castanea.
2) кінський каштан. Раст. Aesculus hippocastanum.
Лю́де, -де́й, мн. 1) Люди. Бог Богом, а люде людьми. Бог судить не так, як люде. От уже й люде трапляються, — от уже й заміж пора — Які там, мамо, люде? — Харько Кабиця. з його люде будуть. Изъ него толкъ будетъ. Я тоді ще бачив, які з його люде будуть. вас за людей мають. Васъ считаютъ за людей, къ вамъ относятся какъ къ людямъ. в людях. Публично, при народѣ. Шануй одежу в дворі, вона тебе в людях. 2) Простой народъ. Дивись! пан, а балака, як люде. Чи пани, чи люде? То пани, а ми люде. Ум. людки́. людоньки, людочки. Людоньки! та де в мене гроші взялися? Людочки! як же я злякалась! Ув. людиська, люди́ща. Єсть люде, єсть і людиська (людища).
Нагну́ти, -ся. Cм. нагинати, -ся.
Парка, -ки, ж. Ум. отъ пара.
Пихиць! меж. для выраженія пиханія, толканія. А він підскочив та пихиць її! Так і заноричилась.
Підмет, -ту, м. 1) Грядка. 2) Конопляникъ. Ум. підметець.
Тузінь, -ня, м. Дюжина, двѣнадцать штукъ. Тут нема цілого тузіня.
