Міси́тися, -шуся, -сишся, гл. Мѣситься. Нил земний злипався, наче тісто, і оранка місилася як глина. Як діжа не міситься, то сім'я біситься.
Натина, -ни, ж.
1) Раст.: дикая лебеда, Chenopodium album.
2) Кушанье изъ лебеды.
Орандарь, -ря, м.
1) = орендарь.
2) Кабатчикъ.
Повиходити, -димо, -дите, гл. Выйти (о многихъ). Чорти повиходили всі з пекла. Повиходили на улицю як голубів парка. Повиходили тоді відьми з хати.
Притулок, -лку, м.
1) Пристанище, убѣжище, пріютъ. Нема йому бідоласі безхатньому ніде притулку. Самі бурлаки да гольтяпаки, що, не маючи жадного притулку, служили тілько по броварах, по винницях.
2) Укромное мѣсто. Не дає ся видіти... сидит собі в притулках. Ум. притулочок.
Сипляти, -ля́ю, -єш, гл. = спати. А в чім воно сипляє? В пухових подушках.
Тирчати, -чу́, -чи́ш, гл.
1) = стирчати. Ус в пів локоть би тирчав.
2) Трещать, скрипѣть.
3) Кричать (о дроздѣ), трещать (о сверчкѣ).
Усолодати, -ся, -даю, -ся, -єш, -ся, гл. Сдѣлаться сладкимъ. Усолодив (усолодається) тісто.
Хвоїна, -ни, ж. = хвоя. Ум. хвоїнка.
Шпацірувати, -ру́ю, -єш, гл. Прогуливаться.