Дерча́к, -ка́, м. Насѣкомое изъ породы кузнечиковъ.
Калашниця, -ці, ж. Пекущая калачи или продавщица бѣлаго хлѣба. Як не піду за Івана, піду я за Гриця, а у Гриця все пшениця, — буду калашниця.
Каруца, -ци, ж.
1) Карета. Я тобі подарую... і оціх коней, і каруцу.
2) Гуцульскій экипажъ: глубокій ящикъ на двухъ колесахъ, въ который собираютъ навозъ, а затѣмъ вивозять на ноле. Вивозить каруцами гній.
Квок! I меж. = кво. Ходить квочка коло кілочка та все квок, квок!
Позсапувати, -пую, -єш, гл. Срубить многія растенія при полотьѣ.
Пту-ча! меж. Крикъ на воловъ: направо!
Роспаскудитися, -джуся, -дишся, гл. Распакоститься, испортиться нравственно.
Стрижій, -жія, м.
1) Парикмахеръ, стригущій волосы. Стриже стрижій чоловіка.
2) Стригущій овецъ.
Сучка, -ки, ж.
1) Ум. отъ сука.
2) Родъ игры.
3) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
4) Родъ кушанья. Чого то з сього святого хліба не зробиш? усячину: діда, братка, рябка, сучку, каленика.
5) Поплавокъ, привязанный къ якорю дуба.
Фаля, -лі, ж. Вѣтеръ съ дождемъ.
