сяжа
Сяжа, -жі, ж. Кусокъ плетня, укрѣпленный на четырехъ столбахъ посреди рѣки надъ водой, на которомъ стоитъ рыбакъ съ сѣтью; такъ какъ рѣка перегорожена плетнемъ и проходъ оставленъ только подъ сяжею, то рыба идетъ прямо въ сѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 239.
Том 4, ст. 239.