Ветуля, -лі, ж. = ватуйка.
Вечерниці, -ць, ж. мн.
1) Вечернія собранія молодежи. Ей, стережися тих вечерниць, як мати тебе від вогню стерегла.
2) — душисті. Раст. Hesperis matronalis L. Ум. вечернички, вечерниченьки.
Заму́лити I, -лю, -лиш, гл. = замуляти.
Змовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. змо́вити, -влю, -виш, гл.
1) Говорить, проговорить, промолвить. І риба річ премудру твою змовить. Змов мені одно словечко.
2) Сговаривать, сговорить. Мене змовили за багатого одинця. Як змовляють, то сто коней дають, а як змовлять, то чортма і одного. В суботоньку змовляли, в неділеньку звінчали.
3) Заговаривать, заговорить (о знахаряхъ). Баба пристріт змовляє.
Істовність, -ности, ж.
1) Съѣдобность.
2) Сытность, питательность. А що воно (сіно) до гстовности, — то Боже мій!
Киянка, -ки, ж.
1) Кіевлянка.
2) Богомолка, идущая на богомолье въ Кіевъ, или возвращающаяся оттуда. Понеділкує, черничить, киянок годує.
3) Небольшой деревянный молотокъ у столяра. Ум. кия́ночка. Я з Києва швачка, я з. Києва кияночка, а з города городяночка.
Кість, ко́сти, ж.
1) Кость. Кайдани-залізо ноги повривало, біле тіло козацьке-молодецьке коло жовтої кости пошмугляло. Дума.
2) Игральная кость. Програв чумак вози й воли в кости. Ум. кістка, кісточка.
Поміть, меті, ж. Кучка сжатаго, но еще не связаннаго въ снопы хлѣба. Збіжє на пометі. Cм. помет.
Простягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. простягтися, -гнуся, -нешся, гл.
1) Протягиваться, протянуться. Простяглась та й лежить. Простяглася по діброві по над Дніпром козацька ватага.
2) Только сов. в. Направиться. Василь.... простягся на музики під верби.
Уночі нар. Ночью. Вдень тріщить, а вночі плющить. І вночі, і вдень — завше йому ніч.
