Вищик, -ка, м. Родъ клейма въ видѣ вырѣзки на ухѣ овцы.
Дзє́кати, -каю, -єш, одн. в дзє́кнути, -ну, -неш, гл. Говорить дзє вмѣсто де (о бѣлороссахъ). Ну, а литвинок, хиба лихо його нападе, щоб не дзєкнув.
Дудні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Гудѣть, гремѣть, шумѣть. Доков була у мамочки дівкою, то греміла, то дудніла земля підо мною. На довгогривця сіла і погнала.... Шлях дуднить. Камінь буде дудніти.
Зазнава́ти, -на́ю, -є́ш, сов. в. зазна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Помнить, знать, узнать. Тепер яка тут глибиня, а прежні годи, скільки я й зазнаю, то тут так тільки поплюски були води. Батька й матір ледві зазнаю. На таку виїхав гору, що мій батько й я — от уже й постарівся, а не зазнаємо тут води. В хаті... що ступнею, то й спіткнешся, — уже й не зазнать, коли долівку мазано. 2) Испытывать, испытать, извѣдывать, извѣдать. Я роскоші не зазнала, а літа минають. Ідуть твої марне літа, не зазнаєш свого світа. Зазначала я за свій вік усього: і доброго й лихого. Наші діди зазнали біди, наші внуки зазнають муки.
Повдягатися, -гаємося, -єтеся, гл. Одѣться (о многихъ). Повдягалися йти до церкви.
Поросташовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Разложить товаръ, какія либо вещи, (о многихъ). Уже поросташовувалися крамарі з своїм крамом.
Прозвати, -ся. Cм. прозивати, -ся.
Професорувати, -ру́ю, -єш, гл. Быть профессоромъ.
Сіркач, -ча, м. = сірник.
Смутити, -чу́, -тиш, гл. Печалить, наводить грусть.