Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жоломі́йка, -ки, ж. Ум. отъ жоломія.
Задриста́тися, -щу́ся, -єшся, гл. Запачкаться поносомъ.
Зги́нці нар. Согнувшись. Злодій згинці перебіг попід тином.
Злостувати, -ту́ю, -єш, гл. Злиться, сердиться. Злостує та й злостує жінка моя цілісінький ранок. Канев. у. Ще дужче злостує. Н. Вол. у.
Лінни́й, -а, -е. = лянни́й. Мене не будить до кужеля лянного. Гол. І. 191.
Облук, -ка, м. 1) Согнутый пруть, дуга (отдѣльно и какъ часть снарядовъ). Шух. І. 224, 225. 2) Лука сѣдла. Шух. І. 252.
Стрибок, -бка, м. Скачекъ.
Стьобонути, -ну, -неш, гл. Сильно хлеснуть (кнутомъ, прутомъ); вообще сильно ударить. Як стьобоне змія по в'язах, так і одлетіла голова. Грин. II. 349.
Тертися, тру́ся, трешся, гл. 1) Тереться. Колесо треться. Ком. II. 2) Тереться, постоянно быть гдѣ. Тертися по під вікнами. Левиц. І. Поміж пани треться, то всякого дива наслухається. Св. Л. 82. 3) О рыбахъ: метать икру. Шух. І. 225.
Триніжок, -жка, м. Треножникъ, подставка или табуретъ на трехъ ножкахъ. Шух. І. 150. Виніс із комори казан, повісив його на триніжках. Стор. МПр. 154. Чіпка пересів на другий триніжок. Мир. ХРВ. 181.