Блевіт, -ту, м. = блават 2.
Вибель, -бля, м. Круглое бревно. Cм. вібляк, віблий.
Гоне́ць, -нця́, м. 1) = Гінець. 2) Раст. Sebum acre L.
Доломи́на, -ни, ж. = домовина.
Лет, -ту, м. Леть, полетъ. Туди саме лет (бджолам) через яр.
Омаль нар. Обмаль.
Прискакувати, -кую, -єш, сов. в. приско́чити, -чу, -чиш, гл. Подскакивать, подскочить къ кому, чему, подбѣгать. Прискочив до лави. Внучка качається по садку білим клубочком: і до нас прискочить, і знов у гущавині зеленій зникне. Скаче горобейко по двору, то прискакує ік вікну.
Прогнівлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прогнівитися, -влю́ся, -вишся, гл. Гнѣваться, прогнѣваться, разгнѣваться. Прогнівивсь ти на народи, вигубив жорстоких.
Рокотати, -чу́, -чеш, рокоті́ти, -чу́, тиш, гл. Гремѣть, рокотать. Грім так і рокотить.
Учепитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Зацѣпиться. Воли не стоять.... ярмом учепились. 2) — за. Ухватиться, схватиться за, прицѣпиться къ. Учепиться за поли. Стар. Як реп'ях той. учепиться за латані поли. Хоть же я, молода дівчино, в полі заблужуся, — ти прийдеш жито зажинати, я за тебе вчеплюся. 3) Съ род. п., съ предл. до или безъ него. Пристать, привязаться. Найперше до Масі вчепилась: то ти, каже, вкрала. Кого біда учепиться, того тримається і руками, і ногами. Учепився, як гріх села. 4) Прорости и укорениться. Дарма, що зерно зверху не гаразд заволочено, а підуть дощі, то воно вчепиться.