Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Догріва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. догрі́ти, -грі́ю, -єш, гл. Достигать, достигнуть своимъ тепломъ. Та татонька (труна) без дверей і без віконець: туди вітер не довіє і сонечко не догріє. Мил. 182.
Ковганка, -ки, ж. 1) Деревянная ступка для толченія сала. Ковганка салу переводчиця. Ном. № 10297. Сала... чорт-ма в ковганці. К. МБ. III. 241. 2) = ковган 1. КС. 1887. VI. 482.
Повідмикати, -ка́ю, -єш, гл. Отпереть (во множествѣ). Всі двері повідмикані були. Св. Л. 311.
Самотканий, -а, -е. Собственнаго, домашняго тканья. Мої хусточки самотканії. Грин. III. 119.
Смалець, -льцю, м. Стопленный птичій жиръ, стопленное свиное сало. Маркев. 161.
Тризілля, -ля, с. = тройзілля.
Тулійка, -ки, ж. = облімок. Вас. 163.
Урядників, -кова, -ве Принадлежащій чиновнику. Шейк.
Черевець, -вцю́, м. Раст. Stellaria media. Шух. I. 22.