Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вера нар. Навѣрное. Еще хоць бись пила фіялковий корень, вера уж не будеш нашим дівкам ровень. Гол. IV. 435. Хоць би ти обшила хижечку докола, вера ти не найдеш ньонечка сокола. Гол. IV. 424.
Задубі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Окоченѣть. Задубів чоловік на морозі. Черк. у.
Карковий, -а, -е. Затылочный.
Льоп! меж. Шлепъ! ляпъ!
Нарази́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. 1) Наткнуться на что-либо острое. 2) — кому. Навлечь на себя чье нибудь неудовольствіе.
Орчиковий, -а, -е. Пристяжной.
Поморозь, -зі, ж. Изморозь. Де родиться той лід, прозірна крига, та поморозь, той иней піднебесний. К. Іов. 87.
Рожувати, -жую, -єш, гл. Родить. Давно колись рожувало лучче і садки були не такі, як тепер. Харьк. у.
Чарівництво, -ва, с. Волшебство, колдовство. Желех.  
Шкрябнути, -бну́, -не́ш, гл. 1) Однокр. в. отъ шкрябати. Царапнуть. 2) Побѣжать, удрать. Як шкрябнув, так тілько мене й бачили. О. 1862. І. 41.