Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балик, (-ка?), м. Балыкъ. МУЕ. I. 48. (Добруджа).
Горо́хв'янка, -ки, ж. = Горохвина. ЕЗ. V. 177.
Же́лонка, -ки, ж. Дятелъ. Зміев. у. Cм. жовна.
За́спів, -ву, м. Запѣвъ, прелюдія. К. Дз. 5.
Здружи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Подружиться.
Наруша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Двигать, шевелить. Ой у полі билина, вітер нею хитає, та й найменша пташина і та нарушав. Чуб.
Нужда, -ди, ж. 1) Нужда, недостатокъ. 2) Надобность, необходимость. Надумались збірати гроші про таку народню нужду. К. (О. 1862. III. 22). Ум. нуждонька, нуждочка.
Полічити, -чу́, -чиш, гл. 1) Сосчитать. Гроші полічили. Чуб. V. 243. 2) Полѣчить. Три дні полічили, а там сказали, що умер багатир. Рудч. Ск. II. 148.
Порозстелювати, -люю, -єш, гл. Разостлать (во множествѣ).
Шия, шиї, ж. 1) Шея. Гне шию, як віл у ярмо. Ном. № 1293. Шия — хоч обіддя гни, — такая толстая. Ном. № 8595. 2) Часть печи надъ коміном. Чуб. VII. 381. 3) Часть топора. Cм. сокира. Шух. І. 175. Ум. шийка, ши́єчка.