Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витока, -ки, ж. Куча орѣховъ, собранныхъ лѣсной мышью. Вх. Уг. 230.
Відрадонька, -ки, ж. Ум. отъ відрада.
Облягти Cм. облягати.
Переляментувати, -ту́ю, -єш, гл. Перестать вопить, кричать.
Перестрига, -ги, ж. 1) Овца, которая два раза въ лѣто стрижется. Мнж. 188. 2) Шерсть вторичной стрижки. Вас. 198. 3) Пристриженная овчина старой овцы. Вас. 154. 4) Насмѣшливо: обстриженный, обстриженная. Ум. перестрижка. А вона й кричить на мене: «Стрижко-перестрижко»! Екатер. у.
Попіля нар. = побіля. Ухопив же го попіля коня, попіля коня, близько стременя. Гол. II. 29.
Слідувати, -ду́ю, -єш, гл. = слідкувати. Так і біга, так і слідує за ним. Зміев. у.
Фундувати, -дую, -єш, гл. Основывать, учреждать. Монастир давний, Богом фундований, Почаєв названий. Млр. л. сб. 190 (Н. п.).
Чабаний, -а, -е. Крупный, большой (о волѣ). Маєш ти чотирі воли чабанії, два коні отцевські воронії. Макс. (1849). 83.
Шарварок, -рку, м. 1) Обязательная поголовная работа на поправкѣ дорогъ, мостовъ и пр. На шарварок жене. Н. Вол. у. А нім шарварок відроблю, доти сердачок пропаде. Гол. III. 114. Що божа весна, то вже тра оцю гатку шарварком гатити. Подольск. г. 2) Шумъ, суматоха. Такий шарварок збили, що й годі. Подольск. г.