Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сумісний 2

Сумісний 2, -а, -е. Совмѣстный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 228.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУМІСНИЙ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУМІСНИЙ 2"
Буцьо, -ця, с. Дѣтск. Яблоко. О. 1862. IX. 118.
Ватуйник, -ка, м. соб. Овцы, козы, еще не ягнившіяся. Желех.
Дармої́жниця, -ці, ж. = Дармоїдка.
Занепа́сти Cм. занепадати.
Красти, краду, -деш, гл. Красть, воровать. Телят боїться, а волів краде. Ном. № 3034.
Маці́пкий. Cм. Маціненький.
Наскрізь нар. Насквозь. А сей списом наскрізь пробив і до землі врага пришив. Котл. Ен. VI. 32.
Просиджувати, -джую, -єш, сов. в. просидіти, -джу, -диш, гл. Просиживать, просидѣть.
Справників, -кова, -ве Принадлежащій исправнику, исправничій. Раду таку подавав усім справників слуга, чи приятель. МВ. ІІ. 191.
Шапкати, -пчу, -чиш, гл. Объ уткѣ: крякать. Качка шапчит. Вх. Уг. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУМІСНИЙ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.