Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сумісний 2

Сумісний 2, -а, -е. Совмѣстный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 228.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУМІСНИЙ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУМІСНИЙ 2"
Богонько, -ка, м. Ум. отъ біг, бог.
Жа́лоба 2, -би, ж. = скарга.
Лу́чний, -а, -е. 1) = влучний. 2) Лучной. 3) Согнутый въ дугу.
Надрі́зати Cм. надрізувати.
Напосу́дитися, -джуся, -дишся, гл. Собраться, наладиться, наготовиться. Дочка оце вмерла, та й син щось напосудився, — лагодиться емірати. Канев. у.
Наштурити, -рю, -риш, гл. = нащурити. Уман. у.
Розвій, -вою, м. Развитіе. Галиц.
Свекронько, -ка, м. Ум. отъ свекор.
Упекти, -ся. Cм. упікати, -ся.
Хам, -ма, м. 1) Хамъ, сынъ Ноя. 2) Хамъ, мужикъ, халуй. Не дай, Боже, з хама пана. Ном. № 1264. А в млинарки дві дочки: одна вийшла за пана, друга вишила за хама. Чуб. V. 1068.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУМІСНИЙ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.