Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гости́нець, -нця, м. 1) Подарокъ, презентъ, гостинець. Так і гостинців брать не хоче, не хоче й пана закохать. Шевч. Якого ти мені, тату, гостинця купив? Ном. № 12431. 2) Большая дорога, столбовая дорога. Гостинцем буде їхати губернатор. Камен. у. По під Камінець збитий гостинець; там військо стоїть, ладу не знає. Чуб. Аж тут два люде гостинцем їдуть. Федьк. 3) Корчма. Підемо го пропити до нового гостинце, за червоне винце. Гол. IV. 435. Ум. Гости́нчик, гости́нчичок (только въ 1-мъ значеніи). Чуб. V. 663. Ой приїхав мій миленький з дороги, привіз мені гостинчик дорогий. Чуб. V. 520.
Дря́глий, -а, -е. Ветхій, подгнившій, изношенный. Дерево дрягле. Грубка дрягла. Лубен. у.. Cм. драглий.
Ин'який, -а, -е. = инакий. Ин'якої ночі то є роса. Черк. у.
Компонуватися, -нуюся, -єшся, гл. Составляться, сочиняться. Шевч. 1883, 140.
Куркувати, -ку́ю, -єш, гл. Кричать кречетомъ.
Наштурхати, -хаю, -єш, гл. Натолкать. На базарі наштурхали мені боки.
Неосяжний, -а, -е. 1) Необъятный. 2) Недостижимый.
Падіж, -жа, м. Падежъ. Падіж на овечок. Харьк. у.
Поназдоганяти, -ня́ю, -єш, гл. Догнать (многихъ).
Поплисти, -пливу, -веш, гл. = попливти. Котл. Ен. II. 38.