Запоти́лишник, -ка, м. Подзатыльникъ.
Ли́пнути, -ну, -неш, гл. 1) Липнуть, приставать. З чим ся обходимо, тоє до нас липне. 2) Льнуть. Всі його люблять, всі до його липнуть.
Лопати́лно, -на, с. Ручка у лопаты.
Ма́сничка, -ки, ж. 1) Ум. отъ масниця. Ой, масничко, яка ти була! Як би тебе сім неділь, а посту одна. 2) Маслянка (посуда для масла). 3) Кадка съ масломъ. 4) Маслобойка.
Перти, пру, преш, гл. 1) Переть, напирать; гнать. Як забрала своє військо, як заняла ті коні, як узяла перти — вигнала з води. 2) Двигаться, идти. Все дальш у пекло пру та пру. Як комашня пруть на Запорожжє. 3) Выпирать, выпереть. Задихавшись, мов з його перло дух.
Підхождати, -да́ю, -єш, гл. = підходити. Тогді то жид-рандар стиха підхождає.
Пообсаджувати, -джую, -єш, гл. Обсадить (во множествѣ).
Рослий, -а, -е. Высокій, рослый. Росле дерево.
Спустити, -ся. Cм. спускати, -ся.
Стенатися, -на́юся, -єшся, сов. в. стену́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Встряхиваться, встряхнуться, рвануться. Ото він став навколішки, стенувся, — сириця так і тріснула. Стенулась од його бігти. 2) Вздрагивать, вздрогнуть, дрогнуть. Стенулися кватирочки, як сіли світилочки; не так ще стенуться, як пива напються. Молода йде із дружками і не стенеться! Іде, як пава пливе. Ой лугами йду, — луги розвиваються, берегами йду, — береги стенаються. О водѣ: стенутися — всколыхнуться. Іно ввійшов у воду цавком, море стенулося і затопилося всьо.