Викинути, -ся. Cм. викидати, -ся.                        
                        
                                                
                          Вихожати, -жаю, -єш, гл. = виходжати. Дівчаточка із гаю вихожаючи співають.                         
                        
                                                
                          
	Зва́лювати, -люю, -єш, сов. в. звали́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Сваливать, свалить. Хапає кожного за ноги і звалює.  Звалять дуба в кручу.  2) Сбивать, сбить, свалять. Звалили сукно на валютах. 
                        
                        
                                                
                          Злотоглав, -ву, м. Парча, глазеть, матерія, тканая или шитая серебромъ или золотомъ. Пани та князі в жупанах-злотоглавах.                         
                        
                                                
                          
	Куріп'я, -п'я́ти, с. Цыпленокъ. Ой погнала бабусенька куріп'ята пасти, сама сіла на припічку куделицю прясти.  Ум. куріп'я́тко, куріп'я́точко.
                        
                        
                                                
                          Підітнути, -ну, -неш, гл. = підтяти.                        
                        
                                                
                          
	Підсака, -ки, ж. Сакъ, сѣтка косымъ мѣшкомъ съ длинною рукояткою для ловли рыбы, раковъ.  Рибалка поштурхав рогулею, а потім спустив підсаку і витяг десятків зо два раків.   Загадала шевчиха шевцю рибоньки ловити без підсак і без волока. 
                        
                        
                                                
                          Полохливо	нар. Пугливо, робко.                        
                        
                                                
                          Польовик, -ка, м.
	1) Житель полей, равнинъ.
	2) Бѣсъ, живущій въ полѣ.                         
                        
                                                
                          Постеління, -ня, с. Тюфякъ, перина.                         
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				