Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витрачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. витратитися, -чуся, -тишся, гл. — з чого. Издерживать, издержать, потратить безъ остатка. Витратився з грошей, що й на хліб нема. Іде чумак шостьма парами та й витративсь з хліба. Мнж. 101.
Звину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Успѣть (сдѣлать, возвратиться). Я звинувся і все зробив. Н. Вол. у.
Иржа, -жі, ж. = ржа. Було так і їсть, як иржа залізо. МВ. І.
Клапачка, -ки, ж. 1) Родъ трещетки, стукалки. Клапачки робит з ялового дерева і ними клапкат. Вх. Лем. 424.
Люле́шник, -ка, м. Куритель изъ трубки. Ном. № 12603.
Подуванитися, -нюся, -нишся, гл. Подѣлиться.
Пообвисати, -саємо, -єте, гл. Обвиснуть, повиснуть (во множествѣ).
Узвати, узву, узвеш, гл. Позвать. Узвали мене в хату та й дали чарку горілки. Харьк.
Усікати, -каю, -єш, сов. в. усікнути, -ну, -неш и усікти, усічу, -чеш, гл. 1) Отрубывать, огрубить. Судили його військовою радою і присудили усікнути голову. К. ЧР. 28. 2) = врубати 3. Дубей ніхто не ноже ні всікти, ні врубати. Мнж. 152.
Шкапина, -ни, ж. 1) = шкапа. 2) Снятая конская кожа. Чуб. VII. 418; КС. 1893. V. 279; Вас. 157.