Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вилюдніти Cм. вилюднювати.
Гордови́тий, -а, -е = Гордуватий. Сим. 216. Ой дівчино гордовита, гордуєш ти мною. Грин. ІІІ. 233. Він був.... дуже гордовитий. Коли й гляне на тебе, то все одним оком через плече. МВ. І. 75., Ум. Гордови́тенький. Ном. № 2530.
Жорства́, -ви, ж. Гравій. Скрізь доріжки жорствою висипано. Черк. у.
Переполовинити, -ню, -ниш, гл. см. переполовинювати.
Підпоясниця, -ці, ж. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 374.
Підсудній, -я, -є. Находящійся подъ судомъ, подсудимый. Йому не минеться; аби трохи де вкрав, то зараз його зроблять підсуднім чоловіком. Васильк. у. І що то кажіть? Одколи живу на світі, — не траплялося, щоб підсуднього настановили громадським урядником. Васильк. у.
Примовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. примовити, -влю, -виш, гл. 1) = приказувати, приказати 1. Старий грає, примовляє. Шевч. 243. Десь ти мене, моя мати, в барвінку купала, купаючи, примовляла, щоб долі не мала. Мет. 275. 2) = примовлятися, примовитися. Тут і я примовила. Г. Барв. 219. Люде говорять, — кожне примовляло. МВ. (О. 1862. І. 96). 3) Говорить, сказать знахарскій заговоръ. Баба пристріти змовляє і до матки примовляє. КС. 1893. VII. 76.
Сотникувати, -ку́ю, -єш, гл. Занимать должность сотника.
Стожарисько с. = стожалля. Под. г.
Сховок, -вку, м. = схов. Лихий сховок і доброго псує. Посл.