Баштовий, -а, -е. 1) Башенный. Баштова гармата.
2) Употребл. какъ сущ.: сторожъ на башнѣ.
Брунчати, -чу, -чиш, гл. = дзичати. Пщола брунчить.
Гамазей, -зею и -зея, м. и гамазея, -зеї, ж. Магазинъ для склада и храненія какихъ либо вещей, хлѣба. Рушниць, мушкетів, оружжин наклали повні гамазеї.
Заклопота́ти, -чу́, -чеш, гл. Причинить много заботъ, хлопотъ. Бо свекруха й лепетуха, сварливая голова, вона ж мене заклопоче, — я ж дівчина молода.
Зду́ру нар. Сдуру. Так инший здуру неборак над Божим ділом вередує.
Кімлашня, -ні́, ж. соб. Калмыки.
Нав'я́знути, -зну, -неш, гл. Набиться, завязнуть. М'ясо у зуби, нав'язло. він їм у зуби нав'яз. Они его не спускаютъ съ языка.
Понаганяти, -ня́ю, -єш, гл. Нагнать, пригнать, согнать. Коней понаганяли.
Противний, -а, -е. 1) Противулежащій, находящійся напротивъ. З противної вулиці доносився парубочий гомін. противна хата. Хата по другую сторону сѣней. Сидів собі на лавці у новій світлиці, що одгородив од противної хати. Через сіни противна хата.
2) О волнѣ: противная. На Чорному морі недобре вчинає: противну филю зо дна моря знімає. Cм. супротивний.
3) Непокорный, противящійся. Привів бранців із дарами і противних твоїй волі працювати в твоїм храмі.
4) Непріятный. Противна, як старцеві гривня.
5) Противорѣчащій. Я ж їй слова противного не промовив.
Сусіда, -ди, м. 1) = сусід. То десь узявся близький сусіда матку стареньку із землі підіймає. 2) = підсусідок. Буде оце в чоловіка хата порожня і він пустить в її кого жить, то вже і сусіда його, хоч би та хата була геть де-небудь од його, хоч би за селом або і другому селі. Козаки ж живуть своїми хуторами, а хто не має свого ґрунта, то живе у сусідах у заможнішого. 3) ж. Сосѣдка. Сусідо мила, сусідо близенька, красна, хороша і невеличенька. Ум. сусідонько, сусідонька, сусідочка.
