Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Асе́сорський, -а, -е. Свойственный, принадлежащій становому приставу.
Беззаконство, -ва, с. Беззаконіе. Держишся ти старого беззаконства, ти думаєш, як думали поганці. К. Іов. 49.
Війтиха, -хи, ж. Жена війтова. Гол. IV. 450.
Дужінь, -жені, ж. = дужість. Вх. Зн. 16.
Зго́да, -ди, ж. 1) Согласіе; миръ. Пригоди учать згоди. Ном. № 1751. Лучча солом'яна згода, як золота звада. Ном. № 3279. 2) Соглашеніе, примиреніе. Пани, теє зрозумівши, згоду учинили, підкинувшись під Умань, Гонту ізловили. Макс. (1834). 126.
Народолю́бець, -бця, м. Любящій народъ; народникъ. К. MX. 33. Українським... народолюбцям забороняли сповіщати рідний край про все, чим би освітилась його темрява. К. ХП. 125.
Ослоник, -ка, Ум. отъ ослін.
Очиці, очиць, с. Ум. отъ очі. Глазки. Рання пташка зубці теребить, а пізня очиці жмурить. Ном. № 11309. Орисі аж очиці блищать. Св. Л. 40, 41.
Сисун, -на, м. Сосунъ. Ум. сисунець.
Трояндочка, -ки, ж. Ум. отъ троянда.