Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блинець, -нця, м. = млинець. Рудч. Ск. І. 35.
Затремті́ти, -мчу́, -ти́ш, гл. Задрожать. І серце в них од ляку затремтіло. К. Псал. З. Над ставками, над садками затремтіло ясне марево. Левиц. І. 9.
Лопа́точка, -ки, ж. Ум. отъ лопата.
Надто́ка, -ки, об. Тотъ, кто «надточив» что-либо. Александровск. у.
Порозрізувати, -зую, -єш, гл. Разрѣзать (во множествѣ).
Приповіданка, -ки, ж. = приповідка. Вх. Лем. 456.
Утручати, -чаю, -єш, сов. в. утрутити, -чу, -тиш, гл. Толкать, вталкивать, втолкнуть. Ой приведи до річеньки, а не втручай в воду. Н. п. В танці два кінці: або сам упадеш, або тебе втрутять — а все наб'єшся. Ном. № 12477. Не можуть ніяк її до сіней утрутити. Грин. III. 508.
Фіґлювати, -люю, -єш, гл. = фиґлювати. Желех.
Цекотати, -кочу, -чеш, гл. О сорокѣ: то же, что и скреготати. Сорока.... цекоче. ЕЗ. V. 178.
Шкилювати, -люю, -єш, гл. Насмѣхаться. Парубки глузовники: усе було з старого шкилюють. Харьк. г.