404 error!

Білечка, -ки, ж. Ум. отъ і. біль.

Випідпідьомкатися, -каюся, -єшся, гл. О перепелкѣ: научиться хорошо кричать. Встрѣчено въ скороговоркѣ: Наша перепеличка, мала-невеличка під полукіпком випідпідьомкалась. Грин. І. 238.

Дотули́ти, -лю́, -лиш, гл. Приставать.

Коса, -си́, ж. 1) Коса. От поберуть коси, та й пійдуть ніби-то косить. ЗОЮР. І. 287. Части косы: самая полоса называется полотно́, обухъ ея — прут, носокъ — писок, часть около писку — колос, конецъ острія — жало, пятка — п'я́тка, въ которой находится пупець, входящій въ ямку косовища; пятку придерживаетъ на косовищѣ желѣзное кольцо — пе́рстінь, а сверхъ того еще желѣзная заківка и деревянный пас-клин (клинъ). Шух. I. 169. 2) Коса, сплетенные волосы. Тихо, тихо Дунай воду несе, а ще тихше дівка косу чеше. Н. п. 3) Только мн. ч. и въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ: коси. Волосы вообще. О. 1862. VIII. 49. Який він чудний: борода чорна, коси русяві. Радом. 4) Луковая плетеница, вѣнокъ, въ который вплетены луковицы. Вас. 204. 5) Селезенка. Коса свиняча, що коло печінки, довгенька. Ном. № 310. 6) = косарь 2. Вх. Уг. 246. 7) мн. = косарь 4. Вх. Лем. 427. 8) коса богоматерина. Раст. Hypericum, numifusum. Черк. у. Ум. кіска, кісонька, кісочка, ко́ска, косонька. По тра копи дівочка, по чотирі кісочка. Маркев. 68. Що суботи ізмивала і в кісоньку заплітала. Ув. косище. В тих багатих панків такі здоровецькі косища, неначе в кожної куделя на голові. Левиц. Кож. 22.

Лоюва́тий, -а, -е. Салистый. Масло лоювате.

Підбілювати, -люю, -єш, сов. в. підбілити, -лю, -лиш, гл. Подбѣливать, подбѣлить.

Приступний, -а́, -е́ 1) Доступный. Приступна, добра, не спесива. Котл. Ен. Пішла про мене слава яко про приступну й балакучу панію. Г. Барв. 372. 2) Привѣтливый. У мене хлопці вовкуваті, а дівчатко так до всякого приступне́, дарма, що невелике. Волч. у. 3) Близкій, доступный. І всі віри тій людині приступні здаються. К. МБ. XII. 259.

Строка, -ки, ж. Рядъ? Встрѣчено въ выраженіяхъ: а) у строці. Комора на причілку, хати у строці. Ном. № 7754. б) к строці. Къ мѣсту. Постав чавун к строці, — чого він на дорозі стоїть. Конст. у. Є у нас і грунт, і хата, тільки не к строці стоїть: далеко од панського двору, аж на край хутора. Як би було ближче, то мій би чоловік (прикащик у пана) частіше таки ходив додому. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.

Укапувати, -пую, -єш, сов. в. укапати, -паю, -єш, гл. 1) Обкапывать, обкапать. І бороду вкапав сметаною. Ном. № 13212. 2) Впускать, впустить по каплѣ, накапать.

Шмилити, -лю, -лиш, гл. Въ выраженіи: шми́лити губки. Сжимать губки, кокетничая. Бач, як вона до його губки шмилить. Кіевск. у.