Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гніздю́к, -ка́, м. 1) Запорожець, сѣвшій на хозяйство. КС. 1883. XI. 502. 2) Неудачный хлѣбъ? Ось іди, чоловіче, якого я гніздюка напекла!... Той гніздюк так і росплився по черені і ростріскавсь. Г. Барв. 323.
Ґерґета́ти, -ґечу, -чеш, гл. 1) = Ґелґотати. Гуси усе ґерґечуть. О. 1861. І. 322. 1) = Джерґотати.
Ґляґу́шки, -шок, ж. мн. см. Ґляґа.
Древору́б, -ба, м. Сарай для дровъ. Шух. І. 106.
Дри́слявка, -ки, ж. = дрислівка 2. Желех.
Значіння, -ня, с. Значеніе. К. Кр. 20.  
Кілець, -льця́, м. Ростокъ въ зернѣ. Камен. у. Глазокъ въ картофелѣ. Кепська справа, коли люде почали вже кільцями картоплю садити. Це лихо ріже на кільці бараболю. Подольск. г. кільці пускати. Проростать. Ум. кільчик.
Огидник, -ка, м. Противный, отвратительный человѣкъ. Вх. Зн. 43.
Пересіяти Cм. пересівати.
Погодонька, -ки, ж. Ум. отъ погода.