Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

субіч

Субіч нар. Обокъ, возлѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 225.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУБІЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУБІЧ"
Байбарис, -су, м. Раст. барбарисъ. Конст. у.
Балтина, -ни, ж. = балта 1. Желех.
Гать, -ті, ж. = гата, гатка. Шух. І. 6, 180.
Зата́нчити, -чу, -чиш, гл. = затанцювати.
Захороняты, -няю, -ешъ с. в. захороныты, -ню, -нышъ,, гл. 1) = поховаты. Выкопайте дилъ глыбокый, схоронить мене. Выкопалы и захоронылы. Чуб. V. 1054. Рудч. 160. 2) Защитить.
Знаскока нар. Наскочивши, налетомъ.
Мента́лик, -ка, м. Родъ медальона у женщинъ. Cм. дукач. Гол. Од. 50.
Надзюбувати, -бую, -єш, сов. в. надзю́бати, -баю, -єш, гл. Наклевывать, наклевать.
Поввозити, -жу, -зиш, гл. Ввезти (многихъ, многое).
Розшарпати Cм. розшарпувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУБІЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.