Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

субітник

Субітник, -ка, м. 1) Наказываемый по субботамъ. 2) Поминальная книга, субботникъ, синодикъ. В субітник Фоку записали. Мкр. Г. 70. Запишімо, стара, часть грошей на церкву, щоб нас поминали, щоб нас записали в субітник. Левиц. І. 381.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 225.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУБІТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУБІТНИК"
Грабарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься земляными работами.
Дяконе́нків, -кова, -ве Принадлежащій сыну діакона.
Женти́ця, -ці, ж. Сыворотка (молочная). Шух. І. 37.
Зелено́чок, -чка, м. Почка, завязь. Не розів'єшся, дорогий мій квіте, ізов'янеш у зеленочку. МВ. І. 45. Плоди свої погубить в зеленочку. К. Іов. 34.
Оп'яніти, -ні́ю, -єш, гл. Опьянѣть. Драг. 288.
Підсідатися, -даюся, -єшся, сов. в. підсістися, ся́дуся, -дешся, гл. О молокѣ: образовывать, образовать на поверхности сливки. Молоко підсідається.
Пригулень, -льня, м. = відгулень. О. 1862. І. 20.
Рябісінький, -а, -е. Совершенно пестрый, совершенно рябый.
Схотіти, схочу, -чеш, гл. Захотѣть. З мене молодої хто схоче сміється. Мет. 26. Мене мати на забаву не пускає, як я схочу, перескочу, то й не знає. Мет. 28.  
Упоминок, -нку, м. Напоминаніе. Не буде вам ніякої кари, ні упо'минку. ЗОЮР. I. 155.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУБІТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.