Верето, -та, м. = пілка 3.
Заміра́ння, -ня, с. Обмираніе, летаргія.
Запа́рювати, -рюю, -єш, сов. в. запа́рити, -рю, -риш, гл. 1) Запаривать, запарить. Молодиця запарила в п'ятницю на ніч квашу. (Правда, 1868, стр. 12). Добрий бич запарив. 2) — чай. Заварить чай.
Короста, -ти, ж. Чесотка. Короста не велика й не мала — як на дубові кора.
Опрошкувати, -ку́ю, -єш, гл. = простувати. Хто опрошкує, той дома не ночує.
Оттам нар. Вотъ тамъ. Оттам на городі вовк свиню ззів. Ум. оттамечки.
Поналатувати, -тую, -єш, гл. Нашить много заплатъ.
Поперестоюватися, -юємося, -єтеся, гл. Перестояться (во множествѣ). Недобра страва, як поперестоюється у печі.
Пороспліскувати, -кую, -єш, гл.
1) Расплескать (во множествѣ).
2) Разболтать, разгласить (во множествѣ).
Притикатися, -каюся, -єшся, сов. в. приткнутися, -кнуся, -нешся, гл. Находить, найти себѣ мѣсто, помѣститься, прислониться, прижаться къ чему. Шукайте самі соби місця, — хай притикається кожен, де знайде. у. Молода не сідає за стіл, а де-небудь приткнеться. Серед степу на ріжечку, як на припічку хатиночка приткнулась.
