Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Від'Їздити 2, -джу, -диш, сов. в. від'їхати, -їду, -деш, гл. 1) Отъѣзжать, отъѣхать отъ чего. Від'їхав уже від воріт. 2) Уѣзжать, уѣхать. До города Крилова від'їздити. Макс.
Лагоминець, -нця, м. Лакомка, сластолюбець. Cм. лигоми́нець.
Лу́шник, -ка, м. = лучник. К. Дз. 179.
Недобачливий, -а, -е. Съ слабымъ зрѣніемъ.
Підмотувати, -тую, -єш, сов. в. підмота́ти, -таю, -єш, гл. Подматывать, подмотать. (Перстінь) здоровий, як каблучка: щоб надіти, прийшлося прядівом підмотати. Мир. Пов. І. 124.
Процвірінькати, -каю, -єш, гл. Прочирикать.
Сповивати, -ваю, -єш, сов. в. сповити, -в'ю, -єш, гл. 1) Завязывать, завязать, обвивать, обвить (тканью). 2) Пеленать, спеленать. Там Пречиста свого сина купала, а скупавши, в шовкове сповила. Чуб. III. 323.
Стрінути, -ся. Cм. стріти, -ся.
Уплямити, -млю, -миш, гл. Запятнать. Вплямив усю сорочку.
Хибко нар. Неустойчиво, шатко. Хибко сидіти. Могил. у.