Воложити, -жу, -жиш, гл.
1) Дѣлать влажнымъ.
2) Колотить, трепать. Доти їх (панів києм) воложив, аж поки.... Всі надо мною як завиють (собаки), давай воложити гуртом!
Зѓарбати, -баю, -єш, гл. 1) Отнять насильно. 2) Схватить. Згарбали злодія у коморі.
Круглолиций, -а, -е. = кругловидий. Із за лісу, з за туману місяць випливав, червоніє круглолиций, горить, а не сяє.
Надуби́ти, -блю́, -биш, гл. Набрать, захватить. Як ускочив, так жменю оріхів і надубив.
Незграбно нар. Неловко, неуклюже.
Рілля, -лі, ж. Вспаханное поле, пашня. З доброї ріллі — ори плугом, а хліб буде. Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив.
Скоромитися, -млюся, -мишся, гл. Скоромиться. Як і сього соромиться, то ніколи і скоромиться.
Слобода 2, -ди, ж. Слобода. Слобода наша над самою лукою річковою. Ум. слобідка, слобідочка, слобідчи́на. По-за селом, по-за селом, по-за слобідкою.
Топчак, -ка, м. Мельница съ коннымъ или воловьимъ приводомъ.
Урадувати, -дую, -єш, гл. Обрадовать.
