Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ступак

Ступак, -ка, м. 1) Конная мельница. 2) Конь, хорошо идущій шагомъ. Чуб. II. 322. Чує Петро, — тупотять коні.... Роспізнає нешвидку ристь двох ступаків. К. ЧР. 150. Два бахмати, гривасті ступаки ішли під ними. К. МБ. XI. 143. 3) Перекладина въ лопатѣ или заступѣ для упора ноги при копаніи. Міусск. окр. Ум. ступачо́к. Кінь-ступачок. Чуб. III. 183.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУПАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУПАК"
Викоцабнутися, -нуся, -нешся, гл. Упасть вверхъ ногами. Вх. Уг. 230.
Гречи́зна, -ни, ж. Греческій языкъ, литература. Не дарма в Віттемберзі ти гречизни жував. К. ЦН. 172.
Забайду́житися, -житься, гл. безл. Потерять желаніе, охоту, охладѣть. Мав їхати, та щось забайдужилось. Лубен. у. Так воно й забайдужилось, а думав зробити. Черк. у.
Завозя́нин, -на, ж. Привезшій для помола хлѣбъ на мельницу.
Конярка, -ки, ж. Конюшня. Вх. Лем. 426.
Крадений, -а, -е. Краденый. Не їсть пан дяк гусей, бо крадені. Ном. № 6893.
Ме́нчий, -а, -е. = менший и пр. На світі вже давно ведеться, що нижчий перед вищим гнеться, а більший менчого кусає та ще й б'є. Гліб. 22.
Обгорілий, -а, -е. Обгорѣлый. Стоїть обгорілий пеньок. Рудч. Ск. II. 108.
Попідникати, -ка́ємо, -єте, гл. Подрости (о многихъ). Коб мені діти попідникали, то б я не журився. Н. Вол. у.
Прожерливий, -а, -е. Прожорливый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТУПАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.