Вислобонити, -ню, -ниш, гл. Освободить.
Забенкетува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Запироваться.
Завікува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Остаться навѣки, навсегда, закончить жизнь. Не вернусь уже на свої краї, тут уже десь завікую. В покритках мабуть вона й завікує.
Запасльо́нити, -ню, -ниш, гл. Запачкать въ паслін.
Каченя, -ня́ти, с. Утенокъ. Роспалався, як жаба до каченяти. Білії гуси потішаються на воду з гори, а чорно-рябі каченята, крякаючи, у двір садком беруться. Ум. каченятко, каченяточко.
Нарої́ти, -рою, -їш, гл. Нароить, навести молодыхъ роевъ. Нароїть роїв.
Охвіра, -ри, ж. Жертва. Яка віра, така й охвіра.
Скримцювати, -цюю, -єш, гл. Крѣпко связать. Як піймали його бідолаху, то назад руки скримцювали так, шо ані сюди, ані туди не можна ними повернути.
Чаркувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Выпивать, потягивать. Люде чаркували, плакали, обнімались. Парубки чаркують порційками аж любо. 2) — кого́. Потчивать водкой и пр. кого.
Чинити, -ню́, -ниш, гл.
1) Дѣлать, производить, исполнять. Незнай гріха не чинить. Ті мати гречаники чинить. Не чини лихого, не бійся нічого. Порядки чинити. чини мою во́лю. Исполняй мое желаніе. чині́те ласку! Сдѣлайте одолженіе! пожалуйста! Чиніте ласку, внесіть ковбаску!
2) О змѣѣ: класть яйца. Гадина чинить уперед яйце, а потім віводить гадиніта.
3) Дубить, выдѣлывать (кожу).
