Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

струб

Струб, -бу, м. и пр. = зруб и пр. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУБ"
Баталей, -лея, м. Мутовка въ маслобойнѣ. Вх. Зн. 37.
Вибандилити, -лю, -лиш, гл. — кишки. Выпотрошить, вынуть кишки.
Ду́бора нар. Дыбомъ. Волосся на голові дубора пішло. Стор. Cм. дубала.
Злидарю́ка, -ки, ж. Ув. отъ злида́рь.
Напува́ння, -ня, с. Напаиваніе.
Остеґа, -ґи, ж. = остюк. Вх. Зн. 45.
Полуничниця, полуни́шниця, -ці, ж. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 375.
Прибирати, -ся, -раю, -ся, -єш, -ся, гл. = прибірати, -ся.
Ровчак, -ка, м. = рівчак.
Шувар, -ру, м. Раст. Acorus colamus. Вх. Пч. І. 8. Бодай тая річка шуваром заросла, що мене молодого в чужий край занесла. Лукаш. 124. Де ж ти, бурлак, забавився, по коліна заросився? Облогами за волами, а шуваром за товаром. Гол. III. 82.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРУБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.