Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

строюдити

Строюдити, -джу, -диш, гл. Встревожить. Строюдитися, джуся, дишся, гл. Встревожиться. Шелесть щось в лісі.... а вони й строюдились від тії мари. Полт. у. 2) Затосковать. Строюдився за родиною, аж заголосив. Полт. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРОЮДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРОЮДИТИ"
Кротість, -тости, ж. Кротость. Притчу Христову роскаже, схиляючи буії душі до кротости та до любови. К. ЧР. 313. Кроть. Cм. крот.
Плоть, -ти, ж. = плит. Шух. І. 183.
Приглухуватий, -а, -е. Глуховатый. Черк. у.
Приємність, -ности, ж. 1) Пріятность. 2) Удовольствіе.
Прителющитися, -щуся, -щишся, гл. Пристать, присосѣдиться. І він туди прителющився, наче його хто просив. Кіевск. у.
Притупити, -плю́, -пиш, гл. Притупить. До обіда покосили, гострі коси притупили. Мет. 314.
Хавела, -ли, ж. Дырка во 2-мъ дышлѣ воловьей запряжки (війце), въ которую вставляютъ колокъ для удержанія ярма (притика). Черк. у.
Хлист, -ту, м. 1) Щолканіе бича. Їде віз без коліс, а батіг без хлисту. Ном. стр. 302, № 434. 2) Прутъ, хлыстъ. Ум. хлистик. Жевжики обидва і голі — вашеці прогає — як хлистики. Котл. Н. П. 350.
Хрум меж., выражающее хрустѣніе. Сим. 210. Коли чує: хрум-хрум. Він потихеньку туди, — аж там лисичка диню їсть. Рудч. Ск. II. 10.
Шанування, -ня, с. 1) Почтеніе, уваженіе. 2) Угощеніе. Почалися законні речі, а за ними веселе шанування. Г. Барв. 329.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРОЮДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.