Віштяк, -ка, м. Прозваніе подольскаго крестьянина ближе къ Каменцу за то, что, погоняя лошадей, кричать: віштя!
Кутик, -ка, м. Ум. отъ кут.
Лямцеві чоботи. Валенки.
Мутник, -ка, м. Мутный ручей.
Натупати, -паю, -єш, гл.
1) Нагрязнить ногами.
2) Пригрозить, топая ногами.
Одіж, -жі, ж. Одежда. Купив панові якоїсь матерії на одіж. Скинув одіж.
Пилипон, -на, м. Названіе великорусскаго раскольника.
Плоть, -ти, ж. = плит.
Поступати, -па́ю, -єш, сов. в. поступити, -плю́, -пиш, гл. 1) Идти, пойти, пройти, двигаться, подвинуться куда-либо, ступить, стать куда-либо. І така, і онака, і геть-пріч пішла, і знову сюди поступай. Ми поступили так, щоб (нашої) тіні з-за берези не було видно. Усе думав, що вона перед вінчанням скаже батюшці: «не согласна», то він і поступить на місце Омелькове через один ступінь... 2) Входить, войти. Як ходив ще... Бог по світі, поступив раз зі святим Петром до більшого (старшого) брата. 3) Давать, дать, обѣщать, пообѣщать дать, прибавить въ видѣ уступки, уступить. За годовище півтора цілкового поступив. Не жаль їй кусок города поступити. І батька й роду свого через його відцуралась, і молодощів своїх, краси своєї, всього позбулася, а він мені що за се поступив? Да наняла ведмедика за плугом ходить... Поступила ведмедику да горщок меду. Да пійди до жида-рандара да поступи йому часть оддать. Давав за вола Дорошові сорок карбованців, так не хоче: поступім йому ще зо два. Своє поступи, а чужого не займай.
Сутужно нар. Трудно, тяжело. Тепер на дрова стало дуже сутужно.
