Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Грабу́нок, -нку, м. Грабежъ. Стор. II. 185.
Захожалый, -а, -е. прил. Захожій.
Колихання, -ня, с. Колебаніе, качаніе.
Лівцу́н, -на, м. = лівак. Вх. Зн. 33.
Му́ркати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] му́ркнути, -ну, -неш, гл. 1) Мурлыкать, мурлыкнуть. Кіт сидить та муркає. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. 2) Бормотать, разъ забормотать. Муркнув щось таке, що й не розбереш, та й пішов.
Омилок, -лку, м. Раст. Lolium temulentum. Вх. Уг. 255.
Пісочаний, -а, -е. Песчаный. Пісочаний шлях. МВ. І. 14.
Хиря, -рі, ж. Болѣзнь. Употребл лишь въ извѣстныхъ выраженіяхъ, напр. такий, як хи́ря. Больной, имѣющій жалкій видъ. Вернувся наш запорожець, як та хиря-хиря, обідраний, облатаний, калікою в хату. Шевч. 229. годити, як хирі. Сильно угождать. Як тій болячці, як тій хирі громадою годили тому борцеві. Шевч. 569. на хи́рю. На бѣду. А кайзак нахирю та на тяжке лихо любенько та тихо і вкрав ту сокиру. Шевч. 436. матері їх хи́ря! Ругательство. Шевч. 168.
Чатовницький, -а, -е. Сторожевой, караульный. Чатівницька купа. К. ЦН. 30.
Чертиця, -ці, ж. Дерево съ ободранной вокругъ корой. Вх. Зн. 80.