Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стрілкуватий

Стрілкуватий, -а, -е. = стрелькуватий. Стрілкувата цибуля.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 217.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРІЛКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРІЛКУВАТИЙ"
Желіпа́ло, -ла, м. 1) Медленно ядущій. 2) Крикунъ.
Жи́чечка, -ки, ж. Ум. отъ I. Жичка.  
Поволічка, -ки, ж. Ум. отъ поволока.
Погребовини, -вин, мн. Поминки по усопшемъ. Вх. Уг. 260.
Правобічний, -а, -е. Правобережный; находящійся на правой сторонѣ.
Скреготати, -чу́, -чеш, гл. 1) Скрежетать. Зубами скрегоче. Шевч. 2) Стрекотать. Ой в лісі, лісі сова скрегоче. Чуб. V. 683. Оце мабуть дощ буде, що так скрегочуть жаби. 3) Болтать, скоро и много говорить. Скрегоче, мов сорока на вербі.
Спадь, -ди, ж. Часть вершки. (Cм.). Шух. І. 227.
Стерня, -ні, ж. 1) Жнивье. Рудч. Ск. І. 145. хлі́б на стерні́. Хлѣбъ на корню. 2) Волоса на давно небритой бородѣ, короткіе и жесткіе волоса. Св. Л. 303. Ти хоч би стерню з бороди зняв. Харьк. г. Ум. стерненька.
Тмяно нар. 1) Затемненно. 2) Печально, грустно. О. 1862. VIII. 6.
Тупісічко нар. = тупісінько. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРІЛКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.