Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стрівожити

Стрівожити, -жу, -жиш, гл. Встревожить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 216.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРІВОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРІВОЖИТИ"
Белебень, -беня, и -бня, м. 1) Возвышенное и открытое мѣсто. Употребляется чаще въ выраж.: на белебні — на юру. Хата стоїть на белебні. Тут Заверюха б'є, а наші чумаки стали валкою на белебні. Екат. Розумна голова: на белебні затишку хоче. Ком. Пр. № 409. 2) Глубокое мѣсто въ водѣ. Угор.
Вісімдесят, восьмидесяти числ. Восемьдесятъ. Мені вісімдесят год. Рудч. Ск. І. 20.
Деркачиня́, -ня́ти, с. = Деркача.
Зальо́пати, -паю, -єш, гл. = задріпати.
Ло́мок, -мку, м. Одна изъ двухъ подставокъ въ ткацкомъ станкѣ, на которомъ лежитъ штак. Cм. верстат. Конст. у.
Обвітріти, -рію, -єш, гл. Быть обвѣяннымъ вѣтромъ.
Помістниця, -ці, ж. 1) Доска на днѣ воза. 2) Половица.
Роскошлати, -лаю, -єш, гл. = роскошкати. Роскошлати волосся. Чуб.
Сніговий, -а, -е. Снѣжный. Вода снігова. К. Іов. 14.
Упогонити, -ню, -ниш, гл. Умѣть, быть въ силѣ погонять воловъ, запряженныхъ въ плугѣ, и управлять ими. Я оціх волів сам упогонив, а хлопець не впогоне. Волч. у. (Лобод.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРІВОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.