Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гикало, -ла, м. = гикавець. Вх. Зн. 10.
Гопцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Танцовать, плясать, топая. Ріжуть скрипки і бандури, дівчата гопцюють. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 102). 2) Скакать (о лошадяхъ). Під гаківницями гопцюють коні. К. ЦН. 169.
Ґере́ґа, -ґи, ж. Волчокъ. Вх. Зн. 13.
Дранджо́ли, -жол, м. мн. Салазки, полозьями для которыхъ служатъ двѣ доски. Ум. дранджолята. Чуб. VII. 575. Cм. ґринджоли.
Замаю́сити, -ю́шу, -сиш, гл. Зажилить, присвоить. Еге, то це ти хочеш замаюсити мій ніж. Харьк. у. Слов. Д. Эварн. Cм. заміюсити.
Кип'яч, -чу, м. Кипятокъ. Лохв. у. Слов. Д. Эварн.
Курлюкати, -каю, -єш, гл. Кричать (о журавляхъ). Журавлі десь курлюкають на тирлах. Сим. 204.
Пальченя, -ня́ти, с. Пальчикъ. Взявши за ручку, цілувала малі пальченята. Мир. Пов. II. 86.
Стукання, -ня, с. Стучаніе.
Усокотити, -кочу, -тиш, гл. Уберечь, сохранить. Через те, шо ти.... відступив від гріха, Бог тебе усокотив від вічної тої пропасти. Гн. 73.