Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бичина, -ни, ж. 1) Отъ бик. Говядина. Конст. у. 2) Отъ бич 1. Палка. Рудч. ЧП. 233.
Горобе́й, -бе́я, -б'я́, м. = Горобець. А в горобейка жуінка маленька, сидить на кілочку, пряде на сорочку, що виведе нитку, гороб'ю на свитку, остануться конці — гороб'ю на штанци. Чуб. ІІІ. 56. Ум. Горобе́єчко, горобе́йко, горобе́йчик. Чуб. ІІІ. 58. Летів горобейчик, — джив, джив, джив. Грин. ІІІ. 554. Горобі́єнько. Чуб. III. 57.
Залицьо́ваний, -а, -е. Обтянутый шиной. Колеса залицьовані. Екат. ( Залюбовск.).
Засини́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Сдѣлаться синимъ. Засинилось полотно. Нволынск. у.
Невважно нар. Невнимательно.
Невиданий, -а, -е. Невиданный. Вижени мені звіря неслиханого й невиданого. Рудч. Ск. І. 44.
Обкручувати, -чую, -єш, сов. в. обкрути́ти, -чу́, -тиш, одн. в. обкрутну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Окручивать, окрутить, окрутнуть вокругъ чего, обвертывать, обвернуть, обмотать, кругомъ обвязать. Його вхопив страшний камінь Крутько (на дніпрових порогах) й обкрутив кругом себе. Левиц. Пов. 351. Показуючи застромлену в рукаві голку, обкручену ниткою. Стор. І. 185.
Пограти, -граю, -єш, гл. 1) Поиграть. 2) Обыграть. Та мені хоч аби що, то пограю його, дарма, що в його самі тузи та королі. Лубен. у. А котрий котрого пограв. Лубен. у.
Пороспечатувати, -тую, -єш, гл. Распечатать (во множествѣ).
Фатів, -това, м. Дуралей, шутъ: баловень. Вх. Зн. 74.