Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стрибайчик

Стрибайчик, -ка, м. Прыгунъ. Эпитетъ зайца. Вх. Пч. II. 6. Ум. стрибайчичок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРИБАЙЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРИБАЙЧИК"
Бабрати, -раю, -єш, гл. Пачкать, марать. Вх. Лем. 389. Не бабрай руками!
Беседка, -ки, ж. Лавка для гребцовъ въ большой днѣпровской лодкѣ, называемой дуб. Мнж. 179.
Ґвер, -ру, м. Ружье. Гол. І. 151.
Кошарище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стояла кошара. Желех.
Лагодливий, -а, -е. Сговорчивый, миролюбивый. Харьк.
Лакітка, -ки, ж. Лакомство, сласти.
Настругати Cм. настругувати.
Підтрухти, -ну, -неш, гл. Подгнить (о деревъ).
Просолювати, -люю, -єш, сов. в. просолити, -лю́, -лиш, гл. Просаливать, просолить.
Череванька, -ки, ж. Рыба Cyprinus amarus. Вх. Лем. 482. Cм. ревуга.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРИБАЙЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.