Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стрелиця

Стрелиця, -ці, ж. Жидкій лѣсокъ. А за тією долиною, через стрелицю, урочище Козацький Курінь. ЗОЮР. І. 105.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 214.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРЕЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРЕЛИЦЯ"
Висвячувати, -чую, -єш, сов. в. висвятити, -чу, -тиш, гл.на попа. Посвящать, посвятить (въ духовный санъ).
Крепацький, -а, -е. Крѣпостной. А він був з роду крепацького. Шевч. Передм. V.
Ли́ста, -ти, ж. = литка. Вх. Лем. 432.
Лові́ння, -ня, с. Ловъ, ловля. До ловіння пшениця краще ніж жито. Канев. у.
Пестун, -на, м. Баловень; нѣженка. Ум. пестуне́ць, пестунчик.
Петьмо, -ма Пятно. Дала керсетку Ганні надіти, а вона в щось і вробила, — тепер увесь перед у петьмах. Черниг. у. Хустка лежала довго не розгортана, так чисто вся петьмами побралась. Черниг. у. Яйця наче всі чисті були, а тепер на одному яке петьмо жовте. Черниг. у.
Позмордовувати, -вую, -єш, гл. Измучить, изнурить (многихъ).
Поскошувати, -шую, -єш, гл. Скосить (во множествѣ). Дивувались вони, що чії ж то лани позаростувані, не поскошувані. Чуб. V. 981. Поскошую і хлібець, і сіно. О. 1862. II. 58.  
Розвішати Cм. розвішувати.
Татар, -ра, татарин, -на м.; мн. ч. татари и татаро́ве. Татаринъ. За козака рушник дала, за татара заміж пішла. АД. І. 138. У городі Килії татарин сидить бородатий. АД. І. 169. Були ж в мене гості татарове. АД. І. 164., Ум. татаронько. Були в мене гостоньки, молодії татароньки. АД. І. 164.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРЕЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.