Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Запиха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. запха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Запихивать, запихнуть. Петрушкою рот запхала. Чуб. III. 113.
Нарі́зувати, -вую, -єш, сов. в. нарізати, -ріжу, -жеш, гл. 1) Нарѣзывать, нарѣзать. 2) Усердно играть. В шинку нарізують тобі цимбали, кобза і сопілка. О. 1861. III. Гул.-Арт. 111. Нарізує на скрипці.
Незлюбити, -блю́, -биш, гл. Невзлюбить.
Океан, -ну, м. Океанъ. Океан колишеться ревучий. К. МБ. II. 124.
Окриватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. окритися, -криюся, -єшся, гл. Покрываться, покрыться. Дніпр льодом окриється. Ясне небо окрилося темними хмарами. Мир. Пов. І. 132. Блискучі будинки, стіни мальовані! Як ви гарно сияєте, окрившись димами. К. Досв. 25. Ранами окрився на війні. Славою окриється козак. К. ПС. 66.
Позаставляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Заставить (во множествѣ). 2) Заложить (во множествѣ). Яка була одежинка, всю позаставляв шинкареві. Кіевск. у.
Проміжний, -а, -е. Промежуточный.
Самостайний, самостійний, -а, -е. Самостоятельный. О. 1862. І. 79; X. 1.
Спом'янути, -ся. Cм. споминати, -ся.
Тля, тлі, ж. Насѣк. Psylla. Шейк. Вх. І. 7.