Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибавлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вибавитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Избавляться, избавиться, спасаться, спастись. 2) Выводиться, вывестись, уничтожаться, уничтожиться.
Вивождати, -ждаю, -єш, гл. = виводити. Дуків сребраників за лоб брали, із-за стола, наче волів, вивождали. Мет. 382.
Зацю́цяти, -цяю, -єш, гл. Обмочить уриной.
Муркотій, -тія́, м. Ворчунъ. Желех.
Наго́нити, -ню, -ниш, гл. = наганяти. Поїхав староста на лови в темнії ліси, дуброви, там його дробний доги нагонив, лисиї шубоньки помочив. Лукаш. 151.
Піхтір, -ра, м. Веревочный мѣшокъ, въ которомъ возятъ сѣно при поѣздкахъ. Сим. 37. Cм. пихтір.
Пошапкуватися, -куюся, -єшся, гл. Поздороваться или попрощаться другъ съ другомъ, снимая шапку.
Присяй-Богу, присясто-боже, присясто-богу! Ей Богу! Ей-ей! Камен. у. Фр. Пр. 85. Присяй-Богу буду бити. Гол. III. 162. Присясто-Боже, я не брав. Камен. у.
Риґівниця, -ці, ж. У ткачей: дощечка съ отверстіями для вставки въ нихъ концевъ начиння или блята, когда сквозь послѣдніе пропускаютъ нити основы; риґівниці бываютъ при этомъ подвѣшены. Конст. у.
Сікавка, -ки, ж. 1) Дѣтская игрушка: родъ брызгалки, шприца изъ бузины иди трубчатаго ствола какого нибудь растенія, напр. георгины. КС. 1887. VI. 479. 2) Пожарный насосъ. 3) Рыба. = сікавиця. Вх. Пч. ІІ. 19.