Дити́нка, -ки, ж. Ум. отъ дитина.
Ли́нка, -ки, ж. Веревка; корда, на которой гоняютъ лошадей.
Опачина, -ни, ж.
1) Весло на гребномъ суднѣ. Половину козаків у окови до опачин посади.
2) Тонкая и длинная связка хворосту; также связка лозы или камыша, вставленная въ кучу бураковъ для вентиляціи. Треба опачини — мостити греблю.
Очиці, очиць, с. Ум. отъ очі. Глазки. Рання пташка зубці теребить, а пізня очиці жмурить. Орисі аж очиці блищать.
Пілть, -ті, ж. = півть.
Помірати, -ра́ю, -єш, гл. Умирать. Ой прощай, світе ясний, прекрасний, тяжко на тобі жити; а тяжче, важче молоденькій не нажившись помірати.
Поприпізнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Запоздать (о многихъ).
Рождений, -а, -е. Прирожденный. Рождена відьма. Відьми є рождені і вчені.
Тертка, -ки, ж. = тертушка. Ум. те́ртечка.
Хабалка, -ки, ж. = хибалиця.