Закоха́ти, -ся. Cм. закохувати, -ся.
Іги меж. — на кого. Тьфу (на кого). Іги на тя! стара каже.
Кований, -а, -е. 1) Подкованный. Ой стукнули ковані коні на дворі. ся на обидві кована. Этой не проведешь.
2) Окованный. Ой де ж твої, Нечаєнку, кованії вози? Старосвітська скриня на коліщатах, кована залізом вся.
3) Мощеный. Як поїдете у місто, то шукайте кованої вулиці; вона тілько одна там і є.
4) Чеканенный. Достав мальовану тацю, сріблом ковану.
5) Съ измѣненнымъ удареніемъ: кова́ний. Пятнистый (о масти свиней). Кабана будут смалить... и смалять кованого или білого. Від мого кованого кабанця не втече ні один заєць.
Колисатися, -шу́ся, -шешся, гл. Колыхаться. Усе чутніш плескавсь та колисавсь Дніпро.
Криля, -ля́ти, с. Крылышко. Гуси, гуси, лебедята, візьміть мене на крилята. Ум. криля́тко. Гуся, гуся, лебедятко, візьми мене на крилятко!
Опікунка, -ки, ж. Опекунша. Мусіла слухати старших сестер як опікунок.
Прочатувати, -ту́ю, -єш, гл. Пробыть на стражѣ, прокараулить.
Схизмат, -та, схизматик, -ка, м. Раскольникъ, еретикъ; названіе иновѣрцевъ у католиковъ.
Тапчан, -на, м. Родъ досчатаго дивана. Тато сидів коло вікна на тапчані. Ум. тапчаник, тапчанчик.
Шкабати, -ба́ю, -єш, гл. = кабутати. (Въ игрѣ шапошник).