Визначати, -ча́ю, -єш, сов. в. визначити, -чу, -чиш, гл.
1) Обозначать, обозначить, назначать, назначить, предъявлять, предъявить. Меридіан по нашому визнана південник. Границю визначив.
2) Обнаруживать, обнаружить. Нарізуваться на черкес тепер не приходиться, треба умкнуть, бо пластуни себе визначили, що мало їх.
Ворохібництво, -ва, с. = ворохібня. З ворохібництвом лихим своїм таяться.
Дозоля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дозоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Допекать, допечь кому нибудь. Хиба я не знаю, як їм (вівцям) оцей дощ дозоля?
Дур, -ру, м.
1) Глупость. З великого рузуму у дур заходить. Панський дур.
2) Одуреніе. До дуру всі тоді пили. Дур напав від хмелю.
Забудува́ти, -ся. Cм. забудовувати, -ся.
Ідеальний, -а, -е. Идеальный. Ваш образ ідеальний.
Каверзякати, -каю, -єш, гл. Говорить чепуху. Що там він каверзяка? Каверзяка таке, що й не слухав би його.
Пороспочинати, -на́ю, -єш, гл. Начать (во множествѣ).
Розславляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розславити, -влю, -виш, гл. Разглашать, разгласить. Хтось цікавий підхопив та розславив по селу — от і поговір став недобрий.
Скарга, -ги, ж. Жалоба. Тільки й чуєш, що скарги на тебе. Підеш до пана Бога на скаргу.