Виясняти, -няю, -єш, сов. в. вияснити, -ню, -ниш, гл.
1) Выяснять, выяснить, разъяснять, разъяснить, пояснять, пояснить.
2) Вычищать, вычистить; сдѣлать свѣтлымъ, блестящимъ. Вияснила п'ятака. Виясни добре стремена та й їздь тоді верхи. Візьми мітлу та мети, виясни хорошенько місяць: бач, як насупило.
Гвинтовка, -ки, ж. Винтовка.
Домири́ти, -рю́, -риш, гл. Окончить мирить.
З'ї́день, -дня, м. Съѣденіе. Употребл. въ выраженіи: на з'їдень. На съѣденіе.
Няньчити, -чу, -чиш, гл. Няньчить. Не ти ж мене колихав, не ти ж мене няньчив.
Острога, -ги, ж.
1) Шпора. Звонять коні копитами, а вояки острогами. І. стиснути острогами. Пришпорить. Ой як стисне козак Нечай коня острогами, за ним ляшків сорок тисяч з голими шаблями.
3) У пѣтуха: задній палець, шпора.
Повішальник, -ка, м. Повѣсившійся.
Прудити, -джу, -диш, гл. Выгонять блохъ, вшей изъ одежды. Лягаючи, прудять блохи. Ой коли ж я вошкопруд, — сиди дома, воші прудь.
Сотати, -та́ю, -єш, гл. Мотать. Такий клуб усе сотаєш, всі нитки висотаєш.
Стягати, -га́ю, -єш, сов. в. стягти, -гну, -неш, гл. 1) Стягивать, стянуть. Шину роблять коротчою.... щоб вона дужче стягла колесо. 2) Стаскивать, стащить, встаскивать, встащить. Стягли з його свитину. Стяг на горище сало. Тоді козаки у каюки скакали тую галеру за мальовані облавки брали та на пристань стягали. Стаскивать, стащить изъ разныхъ мѣстъ въ одно. Семен ломаччя стягає докупи. 3) Истощать, истощить. Подушним дуже стягають людей.
