Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стовповий

Стовповий, -а, -е. = стовбовий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВПОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВПОВИЙ"
Биркати, -каю, -єш, гл. Созывать овецъ. Вівчарь вівці наганяє, на ягнята биркат. Гол. ІІІ. 394.
Височенний, -а, -е. Очень высокій. Височенний хрест поставив. Шевч. 596.
Гордува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Гордиться, чваниться. Сядь, козаче, не гордуйся, коли хочеш — поцілуйся. Чуб. V. 233.
Имберець, -рцю, м. Ум. отъ имберь.
Квасний, -а, -е. Кислый. Оце вигині квасні, а це — солодкі. Камен. у. квасне́ тісто. Кислое тѣсто, а также небольшое количество тѣста, оставляемаго въ квашнѣ для слѣдующаго раза. Камен. у.
Ковбасний, -а, -е. Колбасный. Ковбасні кишки.
Підпрядати, -да́ю, -єш, сов. в. підпря́сти, -пряду, -де́ш, гл. Прясть, припрясть. Кажуть мені кужіль прости, кажуть підпрода́ти. Грин. III. 416.
Полк, -ку, м. 1) Полкъ. 2) Въ старой Украйнѣ XVII — XVIII в.: часть украинской земли, провинція, заключавшая въ себѣ города, мѣстечки, села, носившая названіе по главному городу, гдѣ было правленіе полка, и раздѣленная на сотні. Осягли й позаймали козаки всі землі на Вкраїні під полки, а в полках під сотні, а в сотнях під свої хуторі, двори, пастовники чи левади. К. Хм. 127.
Сівок, -вка, м. Количество взятаго для посѣва въ руку зерна.
Цибулька, -ки, ж. 1) Ум. отъ цибуля. 2) Порода картофеля. МУЕ. І. 101.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОВПОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.