Безстидник, -ка, м. Безстыдникъ.
Го́рдий, -а, -е. 1) Гордый, спесивый, надменный. Горда душа в убогім тілі. Люде горді; горді очі; думи горді; пішов гордою ходою. 2) Величественный. Ой з-за гори, з-за крутої горде військо виступає.
Левиндовий, -а, -е. Изъ лавенды. (Панна) плете вінки левиндові на тісовім столі.
Обування, -ня, с. Надѣваніе обуви, обуваніе. Чого ти, наймитку, так рано встаєш? — Та я то обуванням, то одяганням надолужу. Ум. обуваннячко.
Освячувати, -чую, -єш, сов. в. освяти́ти, -чу́, -тиш, гл. Освящать, освятить. Що більше: дар, чи жертівня, що освячує дар? Освяти їх правдою твоєю. А тим часом гайдамаки ножі освятили.
Покусати, -са́ю, -єш, гл. Покусать. Собаки злі, покусають.
Приязний, -а, -е. 1) Расположенный, дружелюбный. Ти був батькові противніщий, а до його був батько приязніший.
2) Любезный кому. Юрий славний, Богові святому приязний.
Рахманський, -а, -е. Относящійся къ рахманам. На Юра-Івана, на рахманський великдень.
Цигарник, -ка м.; цигарниця, -ці,, ж. Портъ-сигаръ. Є в мене цигарник, але не справді великий. Ото панська цигарниця, але така гарнісінька, славнісінька.
Шрубка, -ки, ж. Гайка къ винту.
