Ая́йкало, -ла, м. 1) Произносящій: ая́й, стонущій. 2) Трусь, мнительный человѣкъ. Він таке (такий) аяйкало.
Батенько, -ка
Вертіж, -жа, м. Мѣсто сверленія.
Вохкий, -а, -е. Сырой, влажный. Буде (хата) вохка зімою й весною.
Закві́тчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. заквітча́тися, -ча́юся, -єшся, гл. Украшаться, украситься цвѣтами (преимущественно о головѣ дѣвушекъ), а также и вообще чѣмъ-либо цвѣтнымъ. Квітки рвала, заквітчалася.
Князівна, -ни, ж. Княжна. Кирило, вбивши змія, визволив князівну і оддав князю. Чи воно яка князівна, чи королівна?
Павич, -ча, м.
1) Павлинъ-самецъ. Ручку з ручкою зчепивши, мов павич і пава, йшли із церкви молодії, роду честь і слава.
2) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ.
Спосібність, -ности, ж.
1) Пригодность.
2) Случай, оказія.
Тикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ тикати.
Чертець, -тця, м. = Чертіж.
