Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

-Б I. Cм. би.
Бездольність, -ности, ж. = безділля 4. Желех.
Долу́зати, -ваю, -єш, гл. Долущить (семечки). Долузати насіння. Васильк. у.
Зві́тци, звітці́ль, звітціля́, нар. = звідци.
Налива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. нали́ти, -ллю́, -ллєш, гл. 1) Наливать, налить. Ніхто не наливає вина нового в бурдюки старі. Єв. Л. V. 37. 2) Наполнять, наполнить. По Ова, по три кубки... наливає. АД. І. 213. Раз добром налите серце вік не прохолоне. Шевч. 3) О вымени коровы: наполняться молокомъ. Як має корова телитися, то наливає тричі. 4) Поливать, полить токъ для лучшей утрамбовки. Тут за слободою вистружимо та наллємо тік, тут і змолотим. Мнж. 127. 5) Встрѣчено только въ несов. в.: бить. А зовиця, пудбігає да й по щоках наливає. Грин. III. 307.
Наступцем нар. Наступательно, рѣшительно.
Потяжкий, -а, -е. Тяжеловатый.
Схищатися, -щаюся, -єшся, гл. Укрываться. Під хуґу схищались під комишами. О. 1862. V. Кух. 29.
Чемність, -ности, ж. Вѣжливость, учтивость. Желех.
Шпаґля, -лі, ж. = шпадля.