Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Го́ршє́, -шя́, с. Родъ плошки изъ необожженной глины. Шух. І. 284.
Джаву́р, -ра, м. Гяуръ. К. МБ. X. 10. К. Бай. 149.
Заду́маність, -ности, ж. Задумчивость. Желех.
Копилля, -ля, с. соб. 1) Сапожныя колодки. Розгубивсь, як швець з копиллям. Ном. № 6622. 2) Столбики въ саняхъ. Cм. копил 2.
Надрива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надірва́ти, -ву́, -веш, гл. Надрывать, надорвать. Тихо-тихо Дунай воду колише, а ще й тихіш Маруся косу чеше, а що начеше, то на Дунай однесе, а що надриває, то й на Дунай пускає. КС. 1883. II. 379.
Повісняний, -а, -е. не полотно. Полотно болѣе тонкое, чѣмъ клочкове, которое въ свою очередь тоньше валовини. Вх. Зн. 5.
Попоогризатися, -заюся, -єшся, гл. Много огрызаться.
Пустопашний, -а, -е. . — худо́ба Скотъ, не употребляющійся въ работу. Вх. Зн. 58.
Ракотиця, -ці, ж. Копыто у свиньи. Мій підсвинок.... ракотицями дереться об хворост. Левиц. Пов. 341.
Фіґлювати, -люю, -єш, гл. = фиґлювати. Желех.