Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стовб

Стовб, -ба, м. = стовп. Стовб, а до стовба кінь прив'язаний. ЗОЮР. II. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБ"
Гидомир, -ра, м. Гадкій, отвратительный человѣкъ. Та й вибрала ж якого гидомира! Лесь поганішого й на світі не було. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Довговоло́сий, -а, -е. Длинноволосый.
Мете́личок, -чка, м. Ум. отъ мете́лик.
Надко́шувати, -шую, -єш, сов. в. надкоси́ти, -кошу́, -сиш, гл. Надкашивать, надкосить.
Немний, -а, -е. Непроворный, неповоротливый. Яка ти немна. Ном. № 10953.
Повелівати Cм. повеліти.
Солодій, -дія, м. Онанистъ.
Спіткнутися Cм. і. спотикатися.
Торбочка, -ки, ж. Ум. отъ торба.
Штити, шту, штиш, гл. Чтить, почитать. Г. Барв. 207. Которий чоловік отця свого, матер гатить, поважає, тому Бог по всякий час помагає. Мет. 354.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОВБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.