Кугач, -ча, м. = сич. Кугач реготів.
Мистю́к, -ка, м. = мистець. Він мистюк зайців стріляти.
Мри́ґати, -ґаю, -єш, гл. 1) Моргать (глазами). Тілько мриґа, нічого не говоре. 2) = ремиґати. Не їсть, а тільки мриґа.
Нава́лювати, -люю, -єш, сов. в. навали́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Наваливать, навалить. 2) Въ игрѣ въ карты (въ «віз» и пр.) класть одну лишнюю карту сверхъ той, которая покрыла. 3) навали́ти ва́лу. Приготовить толстыхъ нитокъ изъ пакли. (Cм. вал.). Дочки валу повалили.
Намуштрува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. 1) Достаточно долго пробыть на ученьи (о солдат.). 2) Дисциплинироваться.
Обичай, -ча́ю, м. Обычай, обыкновеніе. Да поїдем у той край, де хороший обичай. Не позичай, — злий обичай: як віддає, то ще й лає. У мене обичай — козацький звичай: хоть побачу, то й не плачу.
Переповістися, -вімся, -вісися, гл. — чого. Пересказать, передать. Ой коби я свого любка на годинку вздріла, я би му ся своєй кривди не переповіла.
Погибель, -лі, ж.
1) Гибель, погибель. Як не зведе вона його з світу, то ще одно місце зостається, де його погибель учиниться.
2) зігнутися у три погибелі. Сильно согнуться, сгорбиться. Ізогнувсь у три погибелі.
Прихожати, -жа́ю, -єш, прихождати, -ждаю, -єш, гл. = приходити. То козачка-неборачка до його прихожає. То до їх дівка-бранка Маруся, попівна богуславка, прихождає.
Сорок, -ка числ. Сорокъ. Найпередіш треба грішми зарятуваться, то сорокма карбованцями визволишся.