Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стикатися

Стикатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Скитаться, слоняться. Прогнав батько, а вона й стикається отак. Н. Вол. у. От стикається, як пес. Ном. № 13816. 2) = стікатися 2. Як би воно (небо) з землею стикалось, то й не можна було б обїхати навкруги землі. Ком. Р. І. 18, 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТИКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТИКАТИСЯ"
Загнива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. загинати́ся и загни́тися, -ни́шся, -є́шся, гл. Загниваться, загниться. Стояча вода найчастіше зострічається в болоті; тут то загниваються останки ціх тварів. Дещо, 72.
Лі́тком нар. Лѣтомъ. Літком немає Мотрі дома. Мир. ХРВ. 25.
Мигті́ти Cм. миготати.
Мимикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Выражать, при помощи мимики, пантомимы. Ignotus ізнов даремне мимикує. К. ЦН. 210.
Набрудни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Напачкать, нагрязнить. Желех.
Позеленити, -ню́, -ниш, гл. Сдѣлать зеленымъ. Не жди весни — святої долі! Вона не зійде вже ніколи садочок твій позеленить. Шевч. 654,
Покотигорошок, -шка, м. = котигорошок.
Соромно нар. Стыдно. Та рознесе таку погану славу, що соромно й сказать. Гліб. Соромно такому багатиреві сина-єдинця у найми пускати. Мир. Пов. II. 21.
Стонога, -ги, ж. = стоніг. Котл. Ен. V. 73.
Схилок, -лку, м. Наклонъ, спускъ, скатъ. склонъ. Та бо в нашім Яворові корчма коло схилку. Гол. III. 220.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТИКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.