Даву́чий, -а, -е. (Отъ давити). 1) Терпкій (о вкусѣ). 2) Удушливый. Давучий чад.
Жерні́вка, -ки, ж. = жарнівка.
Ля́щик, -ка, м. Ум. отъ лящ
Осоння, -ня́, с. Мѣсто освѣщаемое солнцемъ.
Памфиль, -ля́, м.
1) Родъ карточной игры. Гуляли часто до півночі в ніска, в пари, у лави, в жгут, у памфиля, в візка і в кепа.
2) Трефовый валетъ, старшая карта въ этой игрѣ.
Підсівки мн. Посѣвъ на краю поля. Ум. підсівочки. Що ж він там дів? — Пшеницю віє ходімо ми му заколядуймо, чей же він нам дасть хоч відвійочки, хоч відвійочки на підсівочки.
Приманювати, -нюю, -єш, сов. в. приманити, -ню́, -ниш, гл. Приманивать, приманить. Там соловейко гніздо звив, собі галочку приманив.
Приповідувати, -дую, -єш, гл. = приповідати. Ой видавав батенько дочку у чужую стороночку, да заказує, приповідує, щоб сім рік не бувала.
Розвиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розвитися, -зів'юся, -єшся, гл.
1) Развиваться, развиться. Ми попередили свою мову, розвиваючись на инчих полях.
2) Распускаться, распуститься. Як ми з тобою спізнавалися, сухі дуби розвивалися.
Штаба, -би, ж. Полоса (желѣза, стали). А кості — мов товсті залізні штаби. Ум. штабка.