Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Беґечати, -ча́ю, -єш, гл. Пѣть козлинымъ голосомъ. Желех.
Залу́плювати, -люю, -єш, сов. в. залупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Отворачивать, отворотить (кожу), залупливать, залупить. Свашка-неліпашка: шишок не ліпила, та всі залупила. Грин. III. 547.о́чі. Выворотить вѣки. Залуплює очі. Камен. у.
Квітчання, -ня, с. Убраніе цвѣтами. Жаль мені дівування і дитячого квітчання. Чуб. V. 44.
Кущитися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Куститься (о хлѣбѣ). Херс.
Надгина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. наді(о)гну́ти, -гну́, -неш, гл. Пригинать, пригнуть немного.  
Надіва́тися, -ва́юся, -єшся, гл. = сподіва́тися. Братчика з війська ся надіває. Голов. IV. 548. А ти б на чуже не надівалась, а коло свого дбала. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Позолочувати, -чую, -єш, сов. в. позолотити, -лочу, -тиш, гл. Золотить, позолотить. Що в голуба та сизая голова, а в голубки позолочувана. Мет. 26. Голубонько мій, коли б же ти жив, я б твої крила позолотила. Чуб. V. 246.
Поринати, -на́ю, -єш, гл. Нырять. Мнж. 141. На ставі пишно лебідь плив, а гуси сірії край його поринали. Греб. 362. Любо місяцю з зорями в воду поринати. К. Досв. 90.
Сповиток, -тку, м. Пеленки. Дитина в сповитку. Левиц. І. 109. Ум. сповиточок. Я ще в сповиточку зосталася сиротою. МВ. ІІ. 75.
Теля, -ляти, с. Теленокъ. Із благовісного теляти добра не ждати. Ном. № 420. Ум. телятко, телятонько, теляточко.