Келтувати, -ту́ю, -єш, гл. = глитати.
Кутач, -ча, м. Кочерга.
Ле́зиво, -ва, с. Лѣстница изъ лыка (у бортник.).
Лі́рник, -ка, м. Играющій на лірі. Сиділи лірники та грали по шелягу за танець.
Проблищатися, -щаюся, -єшся, гл. Просвѣчивать, блестѣть сквозь что. Ти, місяцю, світи, світи, ти, конику, біжи, біжи, ти, місяцю, проблищайся, ти, конику, потішайся.
Родючість, -чости, ж. Плодородіе, плодовитость.
Снядіти, -дію, -єш, гл. Плѣсневѣть, покрываться слизью. Сир снядіє. Ця капуста вже посняділа, де там її їсти.
Хатка, -ки, ж. Ум. отъ хата.
Хибаль нар. = хиба, нар.
Чепелик, -ка, м.
1) Ум. отъ чепель.
2) Складной ножъ, привѣшенный у мужчинъ на поясѣ.
3) Родъ ножа изъ обломка косы съ мелко насѣченными клинообразными зубьями, употребляемый решетниками для разщепленія лыка.