Голод, -ду, м.
1) Голодъ. Вчи лінивого не молотом, а голодом. Був собі такий бідний вовк, що трохи не здох з голоду. Опухну з голоду. Нічого нам їсти — голодом сидіти. Ми мусіли бідувати голодом терпіти.
2) Раст. Rumex Acetosa L.
Граби́на, -ни, ж. 1) Грабъ, одно дерево. Грабина висока та листом широка. Ой бери, синку, гострий топір та рубай грабину із кореня. 2) соб. Грабовыя деревья. Ліс застилав гори й долини чистою старою дубиною та грабиною. Ум. Граби́нонька. (Только къ 1-му значенію). У полі грабинонька тонка та висока.
Ле́пський, -а, -е. Хорошій, красивый. Жив я собі недалеко од сього лепського города.
Невправка, -ки, ж. Невозможно справиться съ чѣмъ.
Отуманити, -ню, -ниш, гл. Обмануть, одурачить.
Попрати, -перу, -ре́ш, гл. Постирать. Попрали баби панам сорочки.
Припускати, -ка́ю, -єш, сов. в. припустити, -пущу, -стиш, гл. 1) Допускать, допустить. Кобилу припустив до нових стіжків. Припустила теля до корови. 2) Прилаживать, приладить. А припускай но люшні, а я тим часом голоблі опоряжу. 3) Припускать, припустить, побѣжать быстро. Як припустив коня вороного, — міст мені вломився. Як припустив бігти, — утік. Дощ припустив. Пошелъ сильный дождь. Наче був переставав дощ, а тепер ба який припустив.
Скоїти, -кою, -їш, гл. Сдѣлать, совершить (дурное).
Смугастий, -а, -е. = смугнастий.
Штукарити, -рю, -риш, гл. Шутить, забавно проказить.
