Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баяння, -ня, с. 1) Разсказываніе (сказки). 2) Ворожба, шарлатанство. Угор.
Брандуші, -шів, м. мн. раст. родъ подснѣжниковъ. Crocus reticulatus L. ЗЮЗО. I. 120.
Докрути́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Довертѣться, докружиться, докрутиться.
Забо́рка, -ки, ж. під забо́рку (пошитий). О шубѣ: съ нѣсколькими складками сзади у таліи. КС. 1893. XII. 447.
Мертв'які́в, -ко́ва, -ве Мертвецу принадлежащій. Все тіло мертв'якове було поколоте та порізане косою. Грин. II. 99.
На́рвина, -ни, ж. Деревянная палка, которою удерживаютъ полозъ саней въ изогнутомъ положеніи при его приготовленіи. Сумск. у.
Нюшити, -шу́, -ши́ш, гл. Нюхать воздухъ (о животномъ). Собака нюшить. Черк. у.
Обманний, -а, -е. Обманный, обманчивый, лживый. Смерте ж моя возбранная, ой яка ж ти обманная, — чом ти мене не звістила, як до мене приходила? Грин. III. 144.
Пороскипатися, -паємося, -єтеся, гл. = пороскипати.
Учепити, -плю, -пиш, гл. 1) Прицѣпить. Вчепили дівчину до сосни плечима. КС. 1883. IV. 906. Обох учепив коням у хвости і пустив у світи. Рудч. Ск. ІІ. 50. 2) Зацѣпить, задѣть. Мино, Мино! не вчепи галушок. Ном. № 12708.