Верзякати, -каю, -єш, гл. Болтать, плести, молоть вздоръ. Верзякали вони таку дурницю.
Висловлюватися, -влююся, -єшся, сов. в. висловитися, -влюся, -вишся, гл. Выражаться, выразиться. Змогли б висловитись по своєму про всяку річ.
Зага́льність, -ности, ж. Все вообще; всеобщность; совокупность.
Зака́зн́ик, -ка, м. 1) Приказывающій, распоряжающійся; приказчикъ. 2) Заповѣдный лѣсъ. Ум. зака́зничок. Ув. зака́знище. Заказнище (осаул), вставши рано, кричить під віконце, щоби выйти на панщину.
Збі́днюватися I, -нююся, -єшся, сов. в. збі́днитися, -нюся, -нишся, гл. Притвориться бѣднымъ. Увійшла баба в хату, збіднилась, хлипа.
Звізда́, -ди́, ж. Звѣзда. Аби місяць на мене світив, а звізди хоч і так. Ум. зві́здочка.
Зрубати Cм. зрубувати.
Придуркуватий, приду́руватий, -а, -е. Глуповатый, съ придурью. А чоловік був у єї придуруватий.
Росходжуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. росходи́тися, -джуся, -дишся, гл.
1) Только сов. в. Заходить, приняться ходить. Ти, козо, росходися, розвеселися. Росходилась, як квочка перед бурею.
2) Усиливаться, усилиться (о вѣтрѣ); сердиться, разсердиться, выйти изъ себя, войти въ азартъ; капризничать, раскапризничаться. Еней і сам так росходився, як на аркані жеребець. Мала дитина не давала досі вночі спокою і часом росходжувалась саме при гостях. Росходився, як московський постіл.
Скребло, -ла, с. Скребница.