Бобричок, -чка, м. Ум. отъ бобер.
Вапняний, -а, -е. Известковый, изъ извести.
Вихорити, -рю, -риш, гл.
1) Вихрить, крутиться вихремъ. Вітер.... рвав сніг з землі, крутив його на всі боки, вихорив. Буря завіяла, метучи цілі гори снігу по землі, вихорючи, немов густу кашу у повітрі.
Дока́зчик, -ка, м. Уличитель. Хоть його і під суд оддадуть, та як доказчиків нема, то так він і надіється, що йому все так і минеться.
Допані́ти, -ні́ю, -єш, гл. — до чо́го. Сдѣлаться бариномъ до того, что..., стать такимъ бариномъ, что.... Допаніли до того, що й хати підмести не зумієте.
Жилля́рити, -рю, -риш, гл. Жить въ чужомъ домѣ.
Перстник, -ка, пе́рстничок, -чка, м. Ум. отъ перстень.
Тандитний, -а, -е. Относящійся къ толкучкѣ, продаваемый на толкучкѣ, поношенный, никуда негодный.
Фацелик, -ка, м. Бѣлый платокъ, бѣлый головной платокъ. Дайте му фацелик губойки повтирати. Ум. фацеличок.
Ціпов'яз, -за, м. 1) Дѣлающій цѣпы. 2) Переносно: мужикъ-земледѣлецъ.