Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стародубка

Стародубка, -ки, ж. Раст. Helleborus niger L. ЗЮЗО. I. 124.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОДУБКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОДУБКА"
Борланка, -ки, ж. = борлак. Вх. Зн. 4.
Висисати, -са́ю, -єш, сов. в. виссати, -ссу, -ссеш, гл. Высасывать, высосать. Висисає останню силу нашої землі наш ворог. Левиц. І. 203. На хлібові клятий жучок висиса яке зерно м'яке. Волч. у.
Голомшивий, -а, -е. 1) Плѣшивый. Голомшива голова. Борз. у. Употребляется въ презрительномъ смыслѣ. Дуже ти голомшивий, щоб мене подужав. Кобел. у. 2) Безостый, безусый (о хлѣбахъ). Угор.
Коза, -зи, ж. 1) Коза, Capra. На похиле дерево і кози скачуть. Ном. № 4075. пішов туди, де козам роги правлять. Пошелъ въ Сибирь. кози в золоті показувати. Прельщать обманчивыми обѣщаніями. Не кидайтесь ви на ту оману городянську, котора вже тисячу років кози в золоті вам показує. К. (О. 1861. II. 229). 2) Музыкальный инструментъ, волынка. Мнж. 182. Ном. № 7130. 3) Бурдюкъ. 4) Весенняя игра, состоящая въ томъ, что дѣвушку, изображающую козу, дразнятъ остальныя, она за ними гоняется и какую поймаетъ, та становится козою. Чуб. III. 84. 5) Святочное представленіе на рождественск. святк., преимущественно подъ Новый годъ, состоящее въ томъ, что компанія парней, изъ которыхъ одинъ одѣвается козою, ходить по хатамъ, коза танцуетъ подъ музыку, причемъ поютъ особыя пѣсни. Это называется водити козу. Чуб. III. 265. О. 1861. XI — XII, 61. «Черниг. Губ. Вѣд.» 1859, № 16. Переносно: козу водити — значитъ пьянствовать долгое время, нѣсколько дней. Грин. І. 237. 6) Тюрьма. У нас скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну або до кози не сажають. К. ЧР. 138. Чоловіка та старшого сина за крадіж у козу посаджено. Г. Барв. 252. 7) Переяславское названіе семинариста. К. 1887. VI. 485. 8) Выглядывающая изъ носа засохшая сопля. ко́зи гнати. Чистить носъ. Кремен. у. 9) Полоса, которую пропалываетъ полольщица. Як полють, так кожна полільниця жене козу; змагаються, коли яка вузеньку дуже козу жене. Харьк. 10) коза сікавка. Рыба Cobitus taenia. Шух. І. 29. Ум. кізка, кізонька, кізочка, козуня. А я тую кізоньку пасла та пасла, та моя кізонька добра до масла. Чуб. V. 1105. Гоп, гоп, козуню! гоп, гоп, сіренька! Чуб. Ув. козя́ка. Ходім, жінко, у нас десь козяка була. Маркев. 63.
Однаковісінький, -а, -е. Совершенно одинаковый.
Підлицятися, -ця́юся, -єшся, гл. = підлещуватися. Рудч. Ск. II. 75. Він і підлицяється: я, каже, буду в вас царем. ЗОЮР. II. 50.
Повищерблювати, -люю, -єш, гл. Вызубрить (во множествѣ). І що цим ножем роблено, що так повищерблювано? Ти мені вже всі глечики повищерблювала.
Поживання, -ня, с. 1) Житье. Нехай має в чужій землі добре поживання. Котл. МЧ. 426. Дуже бідно живуть. Я далекий їх родич і знаю їх бідне поживання. Котл. Н. П. 389. 2) Потребленіе. На, кажу, братіку мій! нехай тобі на добре поживання будуть (гроші). МВ. І. 31.
Приділ, -лу, м. Назначеніе, пріуроченіе къ какому либо мѣсту, дѣлу. І приділу хиба йому не буде? Конст. у. Треба кожній дитині приділ дати: тому пити, тому їсти, те спати хоче, а те спинити. Волч. у.
Роспестити, -щу, -стиш, гл. Избаловать, изнѣжить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРОДУБКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.