Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

старечий

Старечий, -а, -е. 1) Старческій, стариковскій. Послухайте моєї тітки, її старечої та розсудливої мови. МВ. 2) Нищенскій. Ой я старець — не старече в грудях серце в мене. К. Досв. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 197.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРЕЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРЕЧИЙ"
Азия́цтвоазія́тство и азія́цтво, -ва, с. 1) Азіатскіе народы. Варягоруська аристократія втеряла территорию, котру осягла була правом оборони від хижого азияцтва. К. ХІІ. 115. 2) Варварство, жестокость.
Видзвонити Cм. видзвонювати.
Гарікливий, -а, -е. Ворчливый. Стара гаріклива баба. Мир. Пов. ІІ. 42.
Допрова́джувати, -джую, -єш, сов. в. допрова́дити, -джу, -диш, гл. Доводить, довести. К. ЧР. 380.
Замуро́вувати, -вую, -єш, сов. в. замурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Закладывать, заложить, задѣлывать, задѣлать камнемъ, кирпичемъ. Бог знайде, хоч і в печі замуруйся. Ном. № 50. 2) Залѣплять, залѣпить (снѣгомъ окна). Як підніметься завірюха... замурує тобі вікна, засипле снігом двері. Греб. 404. Бач, у шинку як замурувало вікна. О. 1861. V. 70.
Ланча, -чі, ж. Копье, пика. Крівавую ланчу по хаті носили. Федьк.
Мі́стище, -ща, с. Дѣтскій послѣдъ, младенческое мѣсто, placenta. Вх. Зн. 36.
Острий, -а, -е. = гострий.
Отаманівна, -ни, ж. Дочь атамана.
Полозюк, -ка, м. = полоз 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРЕЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.