Витрушувати, -шую, -єш, сов. в. витрусити, -шу, -сиш, гл; 1) Вытряхивать, вытряхнуть. Жарину витрусити з халяви. Останній шаг витрушує шинкарці.
2) Находить, найти при обыскѣ. Трушено його й витрушено крадене полотно.
3) — сажу. Чистить, вычистить печную трубу.
Глек, -ка, м.
1) Кувшинъ. Є в глеку молоко, та голова не влізе. глек розбили. Поссорились. Ум. глечик.
Громни́чний, -а, -е. Относящійся къ празднику Срѣтенія.
Добро́тний, -а, -е. Прочный, плотный, надежный. Чоботи шкапові добротні. Добротна кожушина.
Заруча́ння, -ня, с. = заручини. Там сиділо аж два янголі, вони собі раду радили: «Та й полинем на заручання, де Галочка заручається».
Недалекий, -а, -е. Недалекій, близкій.
Обідранка, -ки, ж. Оборванная женщина.
Розчепнутися, -ну́ся, -нешся, гл. Разстегнуться. Корсет розчепнувся. «
Спотикайло, -ла, м. 1) Спотыкающійся. 2) = спотикач. Варенуха, спотикайло, сахарна палянка.
Шума, -ми, ж. Остатки соломы, употребляемой на плотины.