Відгризати, -заю, -єш, сов. в. відгризти, -зу, -зеш, гл. Отгрызать, отгрызть.
Забійня́, -ні, ж. У колесниковъ при гнутьи ободовъ: столбъ возлѣ пенька, — между нимъ и пенько́м закладывается комлевая часть обода при его загибаніи вокругъ пенька.
Мі́сячко, -ка, м. Ум. отъ місяць.
Потурготіти, -гочу, -тиш, гл. Погремѣть, постучать.
Прищулювати, -люю, -єш, сов. в. прищулити, -лю, -лиш, гл.
1) Прижимать, прижать (объ ушахъ). Кінь вуха прищулив.
2) Прищуривать, прищурить. Прищулив очі.
Рабівник, -ка́, м. Грабитель.
Розглядач, -ча, м. Соглядатай.
Слобожанин, -на, м. Житель слободы. Слобожане почали селитись по степах.
Слухати, -хаю, -єш, гл.
1) Слушать. В неділеньку рано задзвонили дзвони: слухай, матусенько, чи по козакові. Ти кажеш, та нічого слухать, — пустяки говоришь. оцюди́ лиш слухай! Не по твоему, а вотъ какъ будетъ. чмелів слухати. Быть огорошеннымъ ударомъ.
2) Слушать, повиноваться. А та палиця пан називається, треба її слухати.
Судейський, -а, -е. 1) Судейскій. Осівся біля столу на судейську скамницю. 2) Употреб. какъ сущ. Чиновникъ, служащій въ судѣ. Вони судейським не кажуть, не ймуть віри.