Білавий, -а, -е. = білявий.
Вистачати, -ча́ю, -єш, сов. в. вистачити, -чу, -чиш, гл.
1) Хватать, хватить, стать, быть достаточнымъ. Одних тенет вистачить на дві милі.
2) Доставить, поставить въ достаточномъ количествѣ. Їм.... треба вистачити добре їсти. Таке військо вистачимо, що й кримського хана завоювали б. Хоч невеличкий млин, та, знаєш, чепурненький, раз-по-раз, день-у-день крутивсь і гуркотів і хліба вистачав хазяїну чимало. на всіх не вистачиш. Всѣхъ не удовлетворишь.
Леле́чище, -ща, м. Ув. отъ лелека.
Мета́ритися, -рюся, -ришся, гл. Суетиться. Жидки... метарились, де б набір закупити у панів шльонську вовну.
Молочли́вий, -а, -е. Дающій много молока, обильный молокомъ.
Мняси́во, -ва, с. Мясное; мясная пища, кушанье. Столи його погнулись від м'ясива. На обід у запорожців мало подавали м'ясива, а все тілько рибу.
Охабити Cм. охабляти.
Розгидитися, -джуся, -дишся, гл. Сдѣлаться гадкимъ, испортиться.
Тарганина, -ни, ж. Дерганіе, тасканіе. Ум. таргани́нка.
Чмовхачка, -ки, ж. = чмовхальниця.