Гилун, -на, м. 1) Мужчина или самець съ однимъ ядромъ. Cм. ґилун. 2) Челокѣкъ, имѣющій грыжу. 3) Вареникъ съ мясомъ.
Жегна́ння, -ня, с. Прощаніе.
Компас, -су, м. Компасъ.
Невірненький, -а, -е., Ум. отъ невірний.
Розбиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розбитися, -зіб'юся, -єшся, гл. 1) Разбиваться, разбиться. На Петра Вериги розбиваються криги. Піду ж бо я утоплюся, або в камінь розіб'юся. 2) Сокрушаться, убиваться. Чумакова жінка за чумаком розбивається. 3) Раздѣляться, раздѣлиться.
Розбір, -бо́ру, м. Разборъ, различіе. Нікому нема розбору, не вважають нікого.
Ташний, -а́, -е́ О повозкѣ: покрытая парусиной. Ташна повозка.
Халазія, -зії, ж. Трепка, взбучка, потасовка. Зевес не дурно похвалявсь: получит добру халазію він видавить з тебе олію.
Халда-балда, м. Названіе волка въ загадкѣ. Прийшов халда-балда, узяв стрики-брики, почули пойники: вставайте, житники! сідайте на вівсяники, доганяйте халду-балду, одніміте стрики-брики.
Челядина, -ни, ж. 1) Взрослая дочь, дѣвушка. Ой тепер же я Не дівка, тепер я в батька не дитина, не дитина та й не челядина. В мене личко — як яблучко, тепер як калина, як вийду я на улицю, — мила, люба челядина. 2) Женщина. Пішла бідна вдова подовж улонькою да зустрілася із сусідонькою: «Ах, сусідо, сусідо, молода челядино, та чужая чужанино, прийми мене до смерти жити! Ум. челяди́нонька. челяди́ночка. дівчина-челядиночка.