Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вихрестка, -ки, ж. Принявшая христіанство. Аф. 347.
Долу́щування, -ня, с. Окончаніе вылущиванія.
Доторка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. доторкну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = доторкатися. Перенесу ключі не побрязкаючи, пробужу малого не доторкаючи. Мет. 26.
Знахорка, знахурка, -ки и пр = знахарка и пр.
Кохан, -на́, м. = коханець. Вх. Лем. 427.
Мі́йсце, -ця, с. = місце. Як припече, то він з того мійсця втече. Ном.
Опірці нар. Опираясь. опірці ходити. Ходить, опираясь на разные предметы. Опірці по хаті ходе. Н. Вол. у.
Пообговорювати, -рюю, -єш, гл. Оговорить, оклеветать (многихъ).
Пороздирати, -ра́ю, -єш, гл. 1) Разорвать, разодрать (во множествѣ). Пороздирали собі пуза. Мнж. 4. 2) Растерзать (многихъ).
Согрішати, -ша́ю, -єш, сов. в. согріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Согрѣшать, согрѣшить. Гн. І. 203.