Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випит, -ту, м. Разспросъ, допросъ, вывѣдываніе.
Домодержа́вець, -вця, м. Домовладѣлецъ, домохозяинъ. Сьому домодержавцю хазяїну і хазяйці подай, Боже, на многа літа! Мет. 395.
Засма́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. засмали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Обжигаться, обжечься. Іванова хата запалилася, Іванова голова засмалилася. Чуб. III. 205.
Леґедува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Довольствоваться. Бідний леґедуєсі (вдовольняєся) стравою, зготовленою або випеченою з кукурудзяної муки. Шух. І. 36.
Накури́ти Cм. накурювати.
Нижній, -я, -є. Нижній. Не випрохав нижнього, не випросиш вищого. Ном. № 981.
Прошатиритися, -рюся, -ришся, гл. Промотаться. Був колись багатий пан, а тепер прошатиривсь. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Розлогистий, -а, -е. = розложистий. Рівчак там розлогий був. Новомоск.
Сіроманець, -нця, м. Эпитетъ волка: сѣрый. Вовки-сіроманці набігали, тіло козацьке реали. Макс.
Шепотатися, -чу́ся, -чешся, гл. = шептатися. Молодиці шепоталися довгенько собі. МВ. (О. 1862. І. 84). Шепочеться з калиною о давній годині. Шевч. 438.