Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гуцу́льщина, -ни, ж. Мѣстность въ Галиціи (уу. Косивскій, Печенижинскій, Надвирнянскій) и Буковинѣ, заселенная гуцулами.
Здого́нити, -ню, -ниш, гл. = здоганяти. Хто два зайці гонить, жадного не здогонить. Ном. № 483.
Нап'ятнува́ти, -ную, -єш, гл. Заклеймить, отмѣтить. Нап'ятнуймо його, щоб і діти його знали, що за цяця був їх татуньо. Св. Л. 222.
Погрішити, -шу́, -ши́ш, гл. Погрѣшить. Узяв великий жаль його спасенну душу, що словом погрішив, сказав неправду Богу. К. Псал. 246.
Понагортати, -та́ю, -єш, гл. Нагресть (во множествѣ). Люде, що та мурашня, купки собі понагортали і живуть. Св. Л. 213.
Попробуркувати, -кую, -єш, гл. Пробудить (многихъ). Насилу дітей попробуркував.
Приваблювання, -ня, с. Привлечете.
Приказати Cм. приказувати.
Цабати, -блю, -леш, гл. = цібати. Угор.
Цукор, -кру, м. см. цукар.